Здавалося б, причини для відпустки завжди очевидні. Це перепочити, відновити сили, насолодитися морськими чи гірськими пейзажами; приділити весь свій час тільки рідним людям. Але якщо добре поміркувати, можна підшукати чимало неочевидних причин, щоби піти у відпустку. Що це за причини? Давайте з’ясуємо.
Уявіть ситуацію: вам знадобилося терміново піти у відпустку, щоб вирішити якісь невідкладні питання, а керівник щось незадоволено відказує у відповідь, що ваша відсутність не на часі, що багато роботи і без вас не обійтися. Про яку лояльність керівництва і компанії до вас, як до працівника, може йтися у такій ситуації? Тому навіть спонтанне бажання взяти відпустку на тиждень-другий – це чудовий маркер для виявлення ставлення до вас з боку керівництва компанії. Але якщо керівник без питань дає зелене світло, бо розуміє, що відпустка – це невід’ємне право кожного працівника, в цьому випадку можете не сумніватися: до вас ставляться добре, і взагалі, таке ставлення є результатом високої корпоративної культури. Особливо коли керівник не вдається до необов’язкових розпитувань. Треба, то треба.
Це стосується керівників, а не їхніх підлеглих. Професіоналізм кожного керівника, зокрема, проявляється у тому, щоб вибудувати напрочуд ефективну систему, створити настільки згуртовану команду, щоб вона без особливих проблем займалася проєктами навіть без постійного втручання з його боку. Прагнете перевірити своїх підлеглих, але не у прямий спосіб? Візьміть собі відпустку, та ще й незаплановану. Це одна з тих неочевидних причин, щоб піти у відпустку і заодно перевірити свою команду на працездатність.
Питання делегування обов’язків для багатьох керівників – справжня проблема. Такі керівники чомусь помилково вважають, щоб без їхнього постійного контролю налагоджена ними система перестане працювати. Тут доречно навести аналогію з повітряним змієм: команда для таких керівників – наче змій високо у небі, а керівник – та людина, яка ним керує. І коли він тримає мотузку міцно натягненою, все добре; а коли відпускає її, змій одразу ж падає. Але ж команда відданих своїй справі людей – це не повітряний змій, який одразу впаде на землю, як тільки ви приймете рішення піти у відпустку. Звичайно, це за умови, що ви навчилися делегувати завдання, переадресовувати їх довіреним підлеглим або людині, яка вас замінює. І якщо ви як керівник можете дозволити собі піти у відпустку, знаючи, що ваші підлеглі зможуть без вас прийняти найкращі рішення щодо проєктів – будьте певні, ви цілком і повністю заслужили цю незаплановану заздалегідь відпустку.
Ще одна з неочевидних причин, щоб піти у незаплановану відпустку – це спробувати позбавитися так званих «хвостів». У кожного з нас, безперечно, знайдуться на роботі не надто важливі та нецікаві завдання, за які не хочеться братися. Існує ймовірність, що коли ви підете у відпустку, такі невирішені питання самі собою закриються. Після відпустки ви вже й не згадуватимете про них. Але якщо це не так, і «хвіст» і досі там, і нагадує про себе – мабуть, це зовсім не «хвіст», чи не так? Бо якщо певні завдання проходять перевірку відпусткою, це означає, що на них все-таки доведеться звернути увагу.
Будьте певні, що відтягування відпустки на додачу до постійного виснаження на роботі – це також гарний спосіб уникнення чудових ідей. Річ у тому, що чудові ідеї мають властивість обминати виснажений розум, бо мозок не має стільки енергії, щоб їх належним чином, скажімо так, згенерувати і втримати в полі зору. Все це може видаватися пустою балаканиною, поки ви не вирішите випробувати цю думку на практиці. Маємо на увазі піти у відпустку, щоб чудові ідеї самі знайшли вас. Самі знайшли, розумієте? Під час гірського переходу чи перебування на пляжі, тобто будь-де, але тільки не на робочому місці, де перепрацьований мозок не встигає вправлятися із значно банальнішими завданнями, ніж генерування нових, свіжих і вдалих ідей.
Вирішили обрати для себе такий формат відпустки, до якого ви раніше, як максимум, лише приглядалися? Тоді приготуйтеся і до того, що після такої відпустки ви зможете переосмислити свої кар’єрні перспективи. Річ у тому, що ті незвичні умови, в яких ви перебуватимете два-три тижні відпустки, дадуть змогу не лише якісно перепочити від роботи, а й по-новому поглянути на сам підхід до робочих процесів. Можливо, ви давно щось хотіли змінити на своїй роботі, але не наважувалися, бо «зона комфорту» не відпускала. Але чим незвичнішою буде ваша відпустка, тим більше ви віддалитеся від звичної зони комфорту. Що, зі свого боку, сильніше вплине на вашу особистість. І після таких експериментів досить часто можна почути від людей: «Я дуже змінився», «Я повністю переосмислила свої життєві установки» і т.д. І якщо ви зараз читаєте ці рядки і думаєте, що це й так очевидно, бо подорожі змінюють людину, наповнюють новим досвідом – повірте, для багатьох людей такі причини є неочевидними, щоб піти у відпустку.
І, нарешті, щоб по-справжньому засумувати за своєю роботою і ще раз переконатися в тому, що ви обрали саме ту професію, яка найкраще вам підходить. І взагалі, відпустка є чудовим маркером для виявлення розбіжностей між внутрішніми прагненнями та своєю професійною діяльністю. Адже якщо вам не хочеться після відпустки повертатися до роботи, а нудоту викликає одна лиш думка про те, що потрібно знову робити те саме, що ви робили й до відпустки – це означає тільки одне: Ви. Не на своєму. Місці. І краще це збагнути трошки пізніше, ніж взагалі ніколи.
Не роботою єдиною, хіба ж не так? Ще одна з неочевидних причин, щоб взяти нарешті таку омріяну відпустку – це заново полюбити себе, якщо відчуваєте, що у вас із цим проблеми. Насправді якщо довго і напружено працювати, не даючи собі моменту на перепочинок, бо трудоголізм, що там казати, сьогодні в трендах – це ризикувати опинитися на місці тієї білочки, яка все крутиться і крутиться у колесі, і вже самотужки не може зупинитися. А знаєте, чому? Бо для неї зупинка означатиме зупинку усього звичного їй світу. Але ж це не так, і неочікувана відпустка дасть змогу переосмислити багато своїх думок і переконань, і заодно – ставлення до самого себе. І до своїх власних потреб.
Мабуть, ми перелічили усі можливі неочевидні причини, щоб піти у відпустку. Будьте мудрими і не нехтуйте відпочинком, особливо якщо це питання давно назріло.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?