Феномен наявності стосунків між людьми, без заперечень, є одним з найбільш дивовижних проявів найважливішого надбання еволюційного процесу – емоційності. Недарма, в сучасному світі, ринки праці ставлять в пріоритети вимог до кандидатів на вакансії, наявність в шукачів високого рівню, саме емоційного інтелекту.
Емоції, вміння співчувати, розуміти та передбачати поведінку оточуючих людей, не лише роблять власників високого емоційного інтелекту «потенційно здатними», щодо отримання успіхів в будь-якій справі, сам факт емоцій в людини, обумовлює його думки та дії, часто впливаючи, навіть на хід історії та розвиток цивілізації.
Однак, в цього феномену є й зворотній бік, коли певні емоції створюють атмосферу спілкування настільки тяжкою, що це призводить до появи справжніх проблем в житті фігурантів конфлікту. Не секрет, що такому рівні відносин, якими є робочі стосунки, такі речі трапляються частіше за все.
Робоче місце – сфера життя людини, за допомогою якої вона формує власні інші життєві аспекти. Тож, й рівень відповідальності, й ступень конкуренції, й негативна емоційність на роботі, завжди проявляються по максимуму, та здатні перетворити життя робітника на справжнісіньке пекло.
Якщо, у побутовому житті у нас виникають певні непорозуміння з людиною, які заважають нам перебувати у гармонії, ми завжди маємо шанс на переривання таких стосунків в будь-який час. Навіть, шлюб не стає фактором стримання, якщо в родині пішло «щось не так». Проте, перервати «негативні стосунки» на роботі не так вже й легко. Хоча б тому, що для цього (принаймні у більшості випадків), може виникнути необхідність лишити роботу.
Звичайно, такий крок не є варіантом рішення, особливо, коли робота людині подобається й загалом, приносить їй задоволення, в цілому. Тим більш, коли на дворі вирує чергова «криза», без проблем змінити одне робоче місце на інше, буває просто неможливо.
Але, з негативними стосунками треба щось робити, тим більш, якщо вони виникли з вашим керівництвом.
Питання дорослого «булінгу» з боку керівника – є не менш «тонкою» у своєму вирішенні, справою, ніж схожі проблеми у «шкільному» віці. У такій ситуації, людина, яка вас за щось недолюблює, має численні переваги, які захищають її від покарання, навіть часто й справедливого. Розумний керівник, який затаїв до вас негативне відношення, може й не вдаватися до відвертих проявів свого ставлення, а, наприклад, за допомогою робочих завдань робити ваше життя нестерпним, й ще легально «відіграючись» на розмірах вашої заробітної платні.
Що робити у таких ситуаціях, коли варіант зміни роботи не є для людини реальним рішенням?
По-перше, треба намагатися заздалегідь вияснити те, як керівництво до вас ставиться, звернув власну увагу на де-які характерні дії з його боку, які можуть вказати на «нелюбов» боса.
Модне сучасне поняття «мікроменеджмент», означає такий стиль роботи керівника, при якому він приділяє максимум уваги особливому контролю за тим, як підлеглі виконують завдання роботи, нав’язуючи працівникам своє бачення та розуміння, як робочих «нюансів», так й свого світогляду, загалом. Саме такий мікроменеджмент, доволі часто використовується керівником для «утискання» підлеглого, до якого він має погане ставлення.
Й. хоча такий підхід давно визнано регресивним та малоефективним, він дуже зручний для переслідування опальних підлеглих, бо дозволяє ховатися за «робочу необхідність» та, навіть, легально наказувати людину фінансовими штрафами.
своєї думки підлеглим. Він має багато вад, проте деякі управлінці віддають перевагу саме йому.
Якщо, ви впевнені, що до вас такий метод застосовують частіше, аніж на ваших колегах, скоріше за все, це є «тривожним дзвіночком», який попереджає вас про упереджене ставлення з боку керуючого.
Опонентом тиску на працівника за допомогою псевдо-мікроменеджменту, є максимальне ігнорування вас з боку керівника.
Про це свідчить його небагатослівність у ваш бік, при зовсім іншому стилю спілкування з іншими колегами, або певна стислість відповідей на ваші запитання. У таких випадках, керівник. Навіть, може почати уникати вас у той час, коли ви намагаєтеся вирішити з ним термінові та суто робочі, професійні питання.
Зрозуміло, що таке ставлення не можна ігнорувати.
Намагання зловити вас на чомусь, що може бути використаним проти вас, як робітника, чіпляння до несуттєвих дрібниць у роботі, «роздування» великих проблем з ваших помилок, які ніхто, взагалі, й не помітив – все це, також ознаки того, що керівництво до вас надто «небайдуже».
У той час, коли колеги отримують складні, відповідальні та навіть, нездійсненні для виконання завдання, вас ніхто не турбує взагалі. Навіть, на ваші пропозиції допомоги, навіть, у той час, коли будь-яка допомога стає доречною та необхідною, від ваших послуг відмовляються за причин, на кшталт «дякую, ми самі впораємося».
Однак, ви завжди можете розраховувати на значну кількість тієї роботи, яка не є вашою «безпосередньою», є рутиною та вважається на вашому робочому місці «брудною» або роботою «для мавп чи новачка». Звичайно, це теж свідчить про відсутність гарного ставлення та поваги до вас від керівництва.
Коли все нібито йде за планом та явно виражених «негативів» від боса ви не відчуваєте. Зверніть увагу на його підсвідомі реакції на вас протягом вашого робочого часу.
Якщо, людина «закривається», перестає жартувати та навіть, посміхатися поруч з вами, відсторонюється при загальних розмовах, демонструє підсвідому міміку, на кшталт «закочування очей» при вашій появі або відводить очі, уникаючи будь-якого контакту з вами – можете бути впевнені, що таким чином, керівник намагається стримати свої бажання, щодо відвертої демонстрації роздратування вами та проявів ворожого ставлення до вас.
Зазвичай, будь-яке «особливе» ставлення до вашої персони з боку керівника, від якого ви відчуваєте лише негатив та непорозуміння, які напружують робочий процес та псують життєву гармонію, мають бути ретельно проаналізовані вами, щоб ви розуміли свою ситуацію та мали час для вирішення (якщо це можливо) цих питань, що виникли з керівництвом.
На жаль, універсальної поради «на всі випадки» не існує, але, щось з цим робити все таки необхідно. До того ж, гаяти час, тут не є «гарним варіантом». Розуміння того, що вас сприймають геть негативно, притому, ще й ваш керівник, притому, щ ей без усяких на це підстав, однозначно провокує появу стресу та здатне нівелювати усі ваші досягнення та суттєво ускладнити подальшу роботу на цьому місці.
Щоб не наражати свою психіку на відчуття безпорадності та підсвідомого розчарування в собі самому, завдяки негативному ставленню до вас з боку керівника, доведеться розібратися, навіть у ситуаціях. Які не виглядають, як ті, що можуть бути «вирішеними».
Для того, щоб не «наламати дров» там, де негативне ставлення керівника виявилося лише проявом ваших внутрішніх страхів та комплексів, усвідомте ту істину, що керівник не повинен демонструвати вам прояви свого гарного відношення, як й ви не повинні обов’язково сподобатися йому, як людина та особистість
У дорослому житті, на роботі, люди вважають пріоритетними та використовують інші мірила «вподобання»: робото здатність, обізнаність у справах, кваліфікацію високих рівнів, професіоналізм та відданість справі, зокрема. Тож, якщо ви впевнені, що передивлятися власну поведінку та ставлення до роботи, вам не треба, а «нелюбов» шефа проявляється лише у самому факті наявності, не впливаючи на вашу гідність (та звичайно заробітну платню) – можливо, проблем у вас взагалі ніяких не має. Просто вам треба глянути на реальність життя, по-іншому.
У будь-якому разі, коли робота вам подобається або надто влаштовує – вдаватися до втікання не є гарною ідеєю. Така сама ситуація може знову виникнути будь-де, й тому, краще ставати рішучим просто «тут й зараз».
Іншого виходу, аніж приватна та відверта бесіда із вашим керівником, просто не існує. Обов’язково залишайтеся ввічливим та дотримуйтеся субординації, але відверто спитайте що відбувається та залишайтесь рішучим, поки не дізнаєтеся причин, які призвели до такого ставлення до вас. дізнайтеся, що відбувається. Зовсім не зайвим стане й запитання про те, що вам треба зробити для того, щоб такі стосунки між вами покращилися. Від того яку та у якій формі ви отримаєте відповідь, буде залежатиме й те, що для цього вам треба буде робити. Або ви зрозумієте, що взагалі робити нічого не станете, бо гідність - є більш дорожчим аспектом, аніж робота. Буває, на жаль, й так.
Короткий світловий день, холод і осіння мряка впливають на настрій, а втома, апатія і навіть легка депресія — компаньйони гнітючих осінніх днів. Втім, скористайтеся нашими порадами, щоб мінімізувати стрес від перебування в такій непривітній «компанії».
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».