Навіть, улюблена колись, робота, може перетворитися на каторгу, де кожна година наповнена справжніми психологічними тортурами. Будь-то помилка людини, яку не бажає прощавати колектив, непорозуміння з керівництвом, або, неприймання нової людини оточуючими – залишатися на такій роботі стає неможливо, бо піл загрозою вже опиняється психічний стан людини.
Оскільки причин таких розладів може бути безліч, головне не стільки походження поганих стосунків, а те, що натяки на таке ставлення до себе, людина може побачити дещо заздалегідь, підготувавшись та морально налаштувавшись або вирішувати конфлікт, або міняти роботу.
Так, не враховуючи ті випадки, коли до поганих відносин призводить раптова помилка майбутнього аутсайдеру, всі інші прояви неприязні, досить прогнозовані та, як правило, виходять з невідповідності нової людини тим самим життєвим принципам, які «сповідають» інші члени колективу. Якщо, духовний розвиток більшості «бажає кращого», незрозумілого чужинця, рано чи пізно, але почнуть шпиняти, розігрувати, іноді, навіть, жорстоко, або критикувати його професіональну діяльність.
У тому випадку, коли конкретних причин для ворожди не існує, й проблему не вдається вирішити іншим способом, «відступнику» доведеться обирати: залишатися «одним проти всіх» чи ретируватися у пошуках кращого колективу.
Залишаючись «понад усе» щоб відвоювати своє місце під сонцем, людина ризикує у майбутньому стати жертвою спланованого саботажу її праці з боку «іншої більшості», тому, прислуховуючись до здорового глузду, у більшості випадків – зміна роботи залишається єдиним вірним рішенням.
Ще гірше, коли конфліктна ситуація, протікає, нібито в’яло, без суттєвих загострень та явних стресових моментів. Погане ставлення, навіть, нічим не обумовлене, неприязнь, недовіра та бойкотування особи здатні сильно пригнічувати людину. Головна небезпека тут, полягає в тому, що з часом, людина, яка, здавалося б, «спокійно» працює та яку, ніхто ніколи напряму не чіпає ані словом, ані дією, починає відчувати себе погано, буквально до фізичного болю у м’язах, стрімко наближаючись до стану справжньої важкої депресії.
Проте, певні невдоволення оточуючих можна й погасити, наприклад, порозумівшись з опонентами ще на ранніх стадіях конфлікту. Чи просто, розуміючи, що атмосфера згущується, спокійно та з відповідальністю поставитися до пошуків нової роботи, заздалегідь.
Будь-якого разу, не зайвим стане вміння побачити негативні прояви, якомога раніше. Й, це не так вже й складно.
Навіть, якщо, ви вважаєте, що серйозних причин перейматися «нервами» на роботі не існує, помітивши зміни свого здоров’я та відхилення від звичного для вас розпорядку дня, знайте, що скоріше за все – проблема існує, але ви просто намагаєтесь її не помічати.
Поганий сон, що переходить у незрозумілий стан, «напів бадьорості», що ви відчуваєте й вдень, й вночі – тривожний сигнал. У такому стані, людина не може ані нормально відпочити, ані плідно працювати. Зрозуміло, що найближчим часом, вона матиме проблеми, які вже будуть стосуватися її професіональної діяльності.
Постійні головні болі без наявних причин, що підтверджує ваш лікар, також показник того, що вас щось бентежить. Пізніше, до головного болю приєднається ломота у м’язах, що нагадує відчуття як при високих температурах.
Маючи не гармонійну чи, навіть, гірше, атмосферу на робочому місці, людина увесь час перебуває у суттєвому напружені, тримаючи свою нервову систему, як то кажуть «на межі». Зверніть увагу на те, наскільки розслаблено ви працюєте? Коли, навіть, при простій роботі, ви досить напружені та здатні «застигати» надовго в незручних позах за робочим столом, або доволі сильно зціплюєте щелепи – це ознаки небезпечного нервового стану.
Незрозуміла байдужість до того, що завжди вас цікавило, як й до статевих стосунків з партнером, без явних причин на це, також можуть продемонструвати погіршення психічного стану. Роздратованість та панічні атаки, теж не стануть довго чекати.
Зміна апетиту, причому у будь-який бік, різка та не обґрунтована медичними причинами, теж може свідчити про нервове перенавантаження. Шлунок та кишечник, теж починають працювати із помітними відхиленнями від ваших звичайних «ритмів». За наявності нормального харчування, це може свідчити про наявність зовнішніх факторі-подразників, що існують десь біля вашого робочого місця.
Якщо, негатив на робочому місці, й дійсно такий, що не загрожує щоденними сварками та скандалами, можливо, можна й справді працювати, не звертаючи увагу на незадоволене оточення. Це, цілком реально, якщо людина зуміє максимально нівелювати вплив негативного стану на свій організм та психіку.
По-перше, не зволікайте від регулярного відпочинку. Навіть, серед робочого процесу, завжди можна знайти час не коротку перерву, щоб встати та розмяться. Ваше тіло, має отримувати легкі фізичні навантаження, якщо ви довго сидіть та й ще, проводити час у суттєвій напрузі. Це покращить кровообіг, зміцніть судини, та принесе додатковий кисень до вашого мозку. Нормалізація цих аспектів – вже достатній вклад у запобігання впливів нервового стану.
Подивіться на ситуації, які вас пригнічують з іншого боку. Як би не диктував вам ваш норов, не здаватися та «розібратися» зі всіма образниками, скоріше за все, такі напруги зайві й ситуація, цілком заслуговує повного її ігнорування. Якщо, ви дійсно відповісте собі чи варте це все ваших нервів, ви маєте шанс буквально, «скинути гору з пліч», позбавившись неприємних думок та розуміючи навіщо ви поступаєте тим чи іншим чином.
Й, головне. Коли мова не йдеться про працю саме тут й за будь-яких обставин – не вагайтеся й кидайте таку роботу. Жодні грошові суми світу не варті втрати здоров’я, тим паче, здоров’я психічного. Знайте, що наважившись на такий крок, ви досить швидко знайдете альтернативне працевлаштування, атмосфера у колективі якого, буде підходити вам набагато краще.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?
Jobs.ua хоче підтримати Кращих Роботодавців і розширити можливості Шукачам роботи у важку хвилину, тому продовжує працювати в галузі працевлаштування та зберігає знижки і можливість безкоштовного розміщення вакансій для роботодавців.