Уявимо ситуацію – ви надіслали резюме кільком компаніям, пройшли співбесіди. Минає трохи часу, у відповідь вам надходить декілька пропозицій. Зрозуміло, що ви оберете найкращий варіант для себе, а решту пропозицій проігноруєте. Але чи варто ігнорувати «дзвінок ввічливості»? Можливо, краще перестрахуватися на майбутнє і коректно відмовитися від роботи? Портал з працевлаштування Jobs.ua має поради для всіх потенційних кандидатів, як вчинити найкраще в такій ситуації.
Ми не можемо знати, як у майбутньому повернеться наше життя. Тому спалювати мости і псувати враження про себе аж ніяк не потрібно. Можливо, доля в майбутньому знову зведе вас із цією компанією, а зіпсоване про вас враження як про неввічливого претендента залишиться в роботодавця. Тому приділіть увагу цьому питанню. Тим паче, багато часу це у вас не відбере.
Якщо ми говоримо про формат стосунків «роботодавець – найманий працівник», то обидві сторони рівноправні. Оскільки для роботодавців це норма – відмовляти кандидатам, то й для останніх є так само нормально відхиляти пропозицію з працевлаштування. Тому що той факт, що ви успішно пройшли співбесіду, ще не означає, що ви у будь-якому випадку «підпишетесь» на цю роботу.
Цілком зрозуміло, чому кандидати уникають контактувати з роботодавцем щодо відмови. Річ у тому, що деякі роботодавці негативно реагують на відмову. Але цілком імовірно, що такі роботодавці негативно реагують і на прохання про відпустку, або ж на прохання про підвищення зарплатні. Але нехай це залишається на їхній совісті, тому що працювати в компанії, яку очолює людина з такими уявленнями про робочі взаємини, теж непростий виклик.
Якщо ви прийняли таке рішення, тобто коректно відмовитися від роботи, не відкладайте його надовго. Мине день-другий, і ви, можливо, забудете про це. А з кожним новим днем буде важче примусити себе це зробити. Тим паче, ви ж не хочете почути роздратовані слова від роботодавця «А не можна було раніше про це повідомити? Через вас я можу втратити іншого цінного кандидата».
Словом, вирішили – зробіть одразу.
Обирати вам, звичайно. Але телефонна розмова залишить про вас набагато краще враження. Та й на тому боці знатимуть, що ви ввічлива і пунктуальна людина, бо не полінувались зателефонувати та перепросити про свою відмову.
Щодо комунікації: розписувати в деталях причини свого рішення не потрібно. Скажіть щось на зразок: «Поміркувавши над вашою пропозицією, я був змушений відхилити її і прийняти офер від іншої компанії». Швидше за все, вас почнуть розпитувати про ту іншу пропозицію, в чому вона виявилася кращою і т.д. Заздалегідь продумайте відповіді на подібні питання. Не забудьте щиро подякувати за витрачені на вас час та зусилля. Наостанок побажайте рекрутеру всього найкращого. Тепер ви з чистою совістю можете завершити розмову.
Як бачите, насправді нічого складного. По суті, це справа кількох хвилин, і найскладніше – це наважитися на цю розмову.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?