UARU
Ваш акаунт не активовано. Перевірте пошту. 
  1. Робота в Україні
  2. Публікації про роботу
  3. Все про роботу
  4. Відпустка
  5. Постотпускной синдром – миф или реальность?

Постотпускной синдром – миф или реальность?

23.08.2007 233
Постотпускной синдром – миф или реальность?

Постотпускной синдром – миф или реальность?

23.08.2007     233
В последние несколько лет отечественные психологи и работодатели активно заговорили о постотпускном синдроме и его влиянии на человека. Одни утверждают, что такой синдром действительно существует, а другие доказывают, что он не более, чем выдумка нерадивых сотрудников - Это миф, что после отпуска человек с новыми силами приступает к работе, –рассказывает практикующий психолог Козина Наталья. – На уровень прежней трудоспособности он выходит в лучшем случае через несколько дней. К тому же, порой в последние дни отдыха мы зачастую стремимся успеть все и сразу: разобраться с фотографиями и видеозаписями, перестирать вещи, прибрать в квартире, посетить всех друзей и родственников, одарить их привезенными подарками. На самом деле такая лихорадка не сулит ничего хорошего и лишь усиливает хандру. При этом депрессия после отпуска может поразить кого угодно. Бывшие отпускники становятся рассеянными, они не в силах заставить себя выполнять обычные задания. А особо чувствительные натуры или люди, склонные быстро принимать решения, даже начинают просматривать объявления о новой работе, подписывают больничный лист или снова уходят в отпуск. Это подтверждают, кстати, и туроператоры. Они признают, что к ним нередко обращаются отпускники, которые всего лишь неделю назад вернулись из путешествия. При этом отпуска себе продлевают и рядовые сотрудники, и руководящий состав, директора предприятий. Многие работодатели считают хандру своих сотрудников блажью, мотивируя это тем, что раньше постотпускного синдрома не было. Это действительно так – в Советском Союзе его не было. Но только потому, что люди не работали с такой интенсивностью, как сейчас. Длительность отпуска играет решающую роль, то есть чем дольше отпуск, тем сложнее потом влиться в свой рабочий график. Сейчас многие предпочитают выходить в отпуск на неделю-две. Многим компаниям постотпускной синдром наносит вполне реальный ущерб – люди поначалу просто не справляются со своими обязанностями. Только очень хороший руководитель может добиться того, чтобы постотпускная хандра сотрудников не влияла на рабочий процесс. Для этого обязательно нужно учитывать психологические особенности своих работников, уметь вызвать у них желание работать. Издание "Работа+Карьера"

Читайте також

  • Вчитися у всіх, не наслідувати нікого12 листопад, 2024

    Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.

  • Як все пам’ятати, а не забувати?22 жовтень, 2024

    В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.

  • Читання в юному віці – кар'єра у майбутньому 28 вересень, 2024

    Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.

  • Як полегшити вихід на роботу після відпустки? 8 вересень, 2024

    Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».

  • Піднімайся і йди30 серпень, 2024

    Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?


Часто шукають

↑ Вгору