Доторкнутися до прекрасного особливо важливо у наші складні непевні часи. Тим паче, якщо мова піде про картини видатних художників, про яких чули навіть люди, далекі від живопису. Jobs.ua пропонує вашій увазі підбірку полотен видатних митців, на яких простежується тема роботи і зображення різних професій.

Рембрандт Ван Рейн, «Урок анатомії доктора Тюльпа»

Одне з найвідоміших полотен нідерландця. Рембрандт написав цю чималу картину (більше двох метрів у ширину і майже метр сімдесят у висоту) в 26 років. Це було солідне замовлення як для молодого художника, і дуже грошовите, бо кожен із зображених чоловіків оплатив свою «появу» на картині. Ця картина принесла Рембрандту визнання і зробила його одним з перших художників Амстердаму.

На полотні зображений один з численних публічних уроків анатомії, які лікар Тюльп перетворив у справжнє видовище. Відвідини подібних наочних лекцій стануть для голландських бюргерів популярним різновидом дозвілля, на яких вони змогли долучатися як до анатомічних знань, так і до наукових досягнень того часу. На картині доктор Тюльп проводить розтин злочинця, якого стратили перед тим за декілька скоєних злочинів (пограбування городянина і важке поранення вартового у в’язниці). Зауважте, що лише лікар одягнений у чорний капелюх, бо право носити такі капелюхи мали лише почесні особи лікарського товариства. На самій картині ми бачимо, як доктор Тюльп показує хірургам, за допомогою яких м’язів створюються рухи пальцями.

Вінсент Ван Гог, «Художник іде працювати» та картини з життя селян

Власне, на цьому полотні зображений не сам процес роботи, а те, що йому передує. Тут Вінсент зобразив самого себе, як він прямує на пленер, щоб малювати свої знамениті пейзажі. На превеликий жаль, це полотно не вціліло в часи Другої Світової війни (припускається, що його знищила пожежа, хоча це неточно). Загалом не одне полотно Вінсента забрала з собою кровопролитна війна: деякі картини згоріли у вогні, деякі – конфіскували нацисти і їхня подальша доля невідома. Деякі просто безслідно зникли.

Ван Гог любив зображати сцени із сільського життя. Він перебував у захопленні від творчості французького художника Жана-Франсуа Валле, і створив чимало копій його робіт, які, безперечно, можна вважати кращими за оригінал. Ось підбірка його знакових полотен на тему сільського життя («Сіяч», «В’язка снопів», «Селянка в’яже снопи»):

Марк Шагал, «Зелений скрипач»

Білорус з єврейським корінням Марк Шагал витворив свій неповторний стиль під впливом авангардних течій у живописі. Його полотна легко впізнати з-поміж творінь інших художників. Найвідомішими його картинами є «Прогулянка», «Оголена над Вітебськом», «Ювілей», «Над містом».

Шагал створив ще одне цікаве полотно, також напрочуд колоритне і заряджене енергетикою – «Зелений скрипач». Тема скрипаля повсякчас простежується в його творчості, адже для євреїв скрипач – важливий персонаж їхньої культури, який супроводжує єврейську родину на всіх етапах життя, від народження і до похорон. Деякі критики, зокрема, зазначили про цю картину, що скрипач на ній символізує переродження людини через творчий акт.

Едгар Деґа, «Танцівниці в блакитному»

Одне з найвідоміших полотен пізнього періоду творчості французького імпресіоніста. Взагалі Деґа створив чимало картин з балеринами, які становлять майже половину його творчої спадщини. Саме через це художника нерідко називають «живописцем танцівниць». Окрім цього, Деґа захоплювався відтворенням руху на своїх картинах, експериментуючи з ракурсами і підсвітлюючи задній фон.

«Танцівниці в блакитному» написані пастельними фарбами, що надає їм особливої м’якості і ніжності. Деґа з пастеллю вгадав на всі сто, зображуючи своїх елегантних балерин. Вишуканість і витонченість танцівниць простежується в кожному жесті на цій картині, в кожному положенні жіночих голівок і рук, а багатство фактури і кольорів дарують глядачу окрему насолоду.

Тетяна Яблонська («Хліб») і Зінаїда Серебрякова («Жнива»)

І як же не згадати за прекрасних представниць людства, талановитих художниць – тим паче, народжених на українській землі.

Тетяна Яблонська по праву вважається однією з найвидатніших українських художниць. Вона прожила майже 90 років, перед нею промайнуло практично все ХХ століття. Мисткиня активно працювала 50 років, пройшовши за довгий і плідний період творчості шлях від побутового живопису до імпресіонізму.

Картина «Хліб», написана в 1949 році, вражає своїми розмірами (майже чотири метри в довжину і два у висоту) і тією життєрадісною силою, яку передає робота на тоці колгоспних працівниць. Французький мистецтвознавець Марк Дюпеті відзначив, що цю картину по праву можна вважати видатним зразком українського реалістичного живопису ХХ століття.

Зінаїді Серебряковій випала непроста доля. З життя рано пішов її чоловік, вона залишилася з хворою матір’ю і чотирма дітьми на руках, а її тимчасова поїздка у Францію писати панно на замовлення обернулася розлукою з Батьківщиною і сім’єю (щоправда, двох дітей таки вдалося перевезти у Францію). З іншими дітьми вона побачилася після кількох десятків років розлуки.

Картина «Жнива», написана в 1915 році, була високо оцінена мистецтвознавцями, які, зокрема, зазначили, що дане полотно оспівує велич жінки, велич творення і віру в силу рідного народу і його майбутнє. Безхмарне небо і дух картини, спокійний та вмиротворений, виражають поетичне ставлення художниці до життя і його високих ідеалів.