До війни, тобто до повномасштабного вторгнення, далеко не кожен українець задумувався над тим, наскільки усвідомлено він витрачає свої гроші. Але воєнний час диктує свої правила, і контроль над сімейним бюджетом став для багатьох людей в пріоритеті. Звичайно, якщо ви досить заробляєте і зараз, та в умовних одиницях, ви можете махнути рукою на всі ці правила і рекомендації, викладені нижче. Мовляв, маю 120-160 тисяч гривень в місяць (а то й більше), і мені не потрібно щоразу зважувати своє рішення щодо усвідомленої трати власних фінансів. Але не всім українцям так пощастило, тому пропонуємо вашій увазі поради, як приймати зважене рішення і з розумом витрачати гроші.
Зараз гроші тікають крізь пальці ще швидше, ніж раніше. Якщо ви теж це зауважили, настав час для проведення експерименту. Його сенс полягає в тому, щоб упродовж місяця записувати всі свої витрати. Як ви це робитимете, в електронному чи паперовому вигляді, не грає жодної ролі. Важливо саме записувати всі поточні витрати, а потім через місяць проаналізувати їх на предмет того, куди, скільки і на що саме ви їх витрачаєте.
Перерахуємо найцікавіші, на нашу думку, спеціальні програми для ведення сімейного бюджету: Monefy, CoinKeeper, Money Lover, Spendee, Wallet. Кожна з них має свої цікаві особливості та інтерфейс, тому не пошкодуйте трохи часу для ознайомлення з цими програмами. Обирайте, яка вам більше до вподоби, встановіть її собі і всім членам своєї родини. Буде цікаво підрахувати потім наприкінці місяця, скільки ви витратили на незначні речі або ж на емоційні покупки? Загалом вважається, що ми здійснюємо близько 20% емоційних покупок, і такі покупки витягують солідну суму грошей з вашої кишені. Щомісяця. Для справедливості зауважимо, що ця цифра орієнтується на середньостатистичного покупця. Вам, приміром, взагалі емоційні покупки можуть бути не властиві. Але якщо ви шопоголік, цілком зрозуміло, що показник «качнеться» в інший бік від нуля.
Якщо вам ліньки чекати аж місяць, поки ви детально виписуватимете всі свої витрати, навіть найменші – як-от кава to go чи квиток на проїзд, влаштуйте собі забіг на «2 тижні + 1 день». Потім просто цифру помножите на 2, і отримаєте майже той самий результат, що й за весь місяць. Бо п’ятнадцять множимо на два, і отримуємо тридцять днів. Звичайно, якщо ви прискіпливий у роботі та підрахунках, ви можете вивести усереднений показник витрачених коштів за 1 день і доплюсувати її до суми, щоб «зімітувати» місяць із 31-м днем (як-от грудень чи січень). Це неважко, погоджуєтесь? Тим паче, якщо бути відповідальним, то вже у всьому. Навіть в таких дрібничках.
А після вашого міні-експерименту ви матимете якнайточніші уявлення про те, куди, скільки і на що саме ви витрачаєте свою зарплату. Бо якщо раніше можна було приблизно прикинути собі в голові, скільки приблизно в місяць витрачається грошей на цигарки чи пиво, або на спортхарчування та відвідування залу, то тепер ви зможете побачити, як можна заощадити ці кошти. Влаштувати собі тиждень здорового харчування, щоб мінімізувати витрати на пиво та цигарки, або ж перепочити 2-3 тижні від залу, а заощаджені на тренуваннях чи персональному тренері кошти витратити на щось інше. Чи відкласти в скарбничку, формуючи фінансову подушку собі та своїй родині. Звісно, якщо є бажання та можливість, можна задонатити ці кошти на ЗСУ, на благодійні фонди чи самому закупитися необхідними речами для військовослужбовців, яких ви знаєте особисто. Варіантів тут безліч, обирати вам, що робити із заощадженими коштами.
Цікаво, наскільки ви здивуєтеся, виявивши відсоток неважливих витрат? Важливими витратами назвемо сферу здоров’я та комунальні «платіжки», купівля продуктів харчування та одягу, оплата навчання дітей, транспортні витрати або ремонт таких речей, які для функціонування потребують негайного втручання (автомобіль, побутова техніка). Все решта можемо назвати необов’язковими витратами. Віднесемо сюди купівлю снеків, алкоголю та цигарок, інші емоційні витрати, які ведуть до купівлі не надто важливих речей. Принаймні, не критично важливих в умовах воєнного часу.
Можна навіть уточнити: «до багатьох звичних речей», над якими чимало українців навіть не задумувалися до повномасштабного вторгнення. Таких, приміром, як заощадливість у побуті: економна експлуатація пральної машинки, заміна звичайних лампочок розжарювання на енергозберігаючі, використання газового котла на мінімумі, бережне ставлення до води. Причому незалежно від того, є для вас проблемою чи ні сплачувати за всі компослуги.
А тепер щодо економії. Навіть якщо сума за комуналку за ваш наступний місяць зменшиться на декілька сотень гривень, це вже буде великим плюсом і в подальшому заощадить вам чимало коштів. А якщо такий приклад візьмуть за правило тисячі наших громадян, навіть мільйони? Уявіть, якою це буде економією ресурсів усієї країни. А зараз не той час, щоб дозволити собі ставитися неусвідомлено до витрати коштів – як на персональному рівні, так і на державному.
Пригадуєте нещодавні новини про виділення Єврокомісією 30-ти мільйонів євро для закупівлі майже 30 мільйонів світлодіодних ламп (LED)? Цей крок дозволить заощадити до 1 гігавату електроенергії. А якщо кожен з нас зробить свій внесок в цю справу, в результаті вся Україна значно заощадить на такому дефіцитному цієї зими енергоресурсі. Як там жартував Сашко Лопушанський нещодавно (його виступ можна знайти на YouTube-каналі «черепаХА»)? «Коли влітку були «перебої» з паливом, вирішили зі своєю дівчиною купити електроавтомобіль. Тепер думаємо, чи не заряджати його від генератора». Жарт не дослівний, але надзвичайно болючий для теперішніх реалій.
Але не будемо відволікатися, йдемо далі.
Цей метод допомагає приймати зважені рішення практично на всі випадки життя. Реалізовується він дуже просто – ви складаєте таблицю з пріоритетних для вас критеріїв, а потім оцінюєте за нею якісь речі, будь що: купівлю побутової техніки в кредит (актуально зараз чи ні), навчальні курси (який обрати, той чи той?) – словом, будь що. Потім виставляєте бали за критеріями і вибираєте переможця. Все просто.
Так, доведеться погратися трохи з підрахунками, і аналітичний підхід застосувати, і не забути жодних деталей (чи то пак критеріїв оцінювання). Але для вечорів з тривалою відсутністю світла це не повинно становити жодних проблем. Як у старі добрі часи – запалили свічку, відкрили блокнот і креслите таблицю. Можливо, вам навіть сподобається це заняття. Та й час швидше пролетить за підрахунками.
Повірте, цей метод не такий вже й простий, як здається на перший погляд. Він знайде, чим здивувати, бо під час міркування над критеріями ви можете наштовхнутися думкою на певні моменти, які раніше не зауважували.
Прочитавши цю статтю, чи з’явилося у вас бажання втілити в реальність розписаний вище експеримент? Чи вистачить вам наснаги на те, щоб місяць – або принаймні 2-3 тижні – підраховувати всі свої витрати, АБСОЛЮТНО ВСІ? Чимало людей уникають цього робити, щоб навіть і близько не знати, скільки в місяць витрачається на алкоголь та сигарети (як приклад). А якщо пачка «йде» хоча б за два дні, та при теперішніх цінах – от і підрахуйте, скільки за місяць «набіжить». Звичайно, кинути палити важко, але можна бодай зменшити кількість викурених сигарет щодня. Розтягуючи цю нещасну пачку на 3-4 дні, ви вже чимало заощадите. І не лише гроші, а й власне здоров’я.
Бажаємо успіхів у прийнятті зважених рішень і усвідомленої витрати коштів у цей непростий час.
Так склалося, що в процесі найму більше прийнято звертати увагу на вміння і сильні сторони кандидата. Професійні досягнення і досвід — це чудово, але рекрутер не може знати апріорі, якою людиною є кандидат перед ним. Нижче спробуємо з’ясувати, які риси кандидата мають насторожити рекрутера.
Токсичні люди становлять більшу проблему, ніж здається на перший погляд. Вони можуть перетворити улюблену роботу на справжнісіньке пекло. Звичайно, якщо працюють поруч з нами. В цій статті пропонуємо поміркувати над життєвими уроками, які можна отримати від спілкування з токсичними колегами.
Окрім того, як і що ми говоримо, важливу роль у спілкуванні відіграють міміка, рухи руками, постановка тіла. Але, на жаль, ми часто забуваємо про це, та й особливого значення не надаємо. А даремно. Від того, як ми поводимося на співбесіді, переговорах, ділових зустрічах, може залежати наша кар'єра.
Від попередніх поколінь зумери відрізняються передусім посиленим прагненням до життєвого балансу, гнучкості й свободи у виборі роботи. Та чи варто сприймати на ринку праці їхню амбітність як недолік? Давайте поміркуємо над цим питанням, а ще спробуємо розвінчати міфи про їхній підхід до роботи і життя.
Часті блекаути й аварійні відключення електроенергії висувають нові стандарти до енергонезалежності. Причому як власного житла, так і бізнесу. Дізнайтеся, як компаніям і співробітникам потурбуватися про безперебійну роботу під час блекаутів.