Якщо ми поглянемо на твори видатного американця з точки зору професій головних героїв, то зауважимо цікаву річ: досить часто героями творів Кінга стають саме письменники. Стівен Кінг і сам пройшов чималий шлях становлення від письменника-аматора до професіонала, який заробляє значні гонорари виключно за допомогою своєї уяви та вмінню оповідати історії. Помилково вважати, що Кінг пише банальні жахи – цінність його творів полягає насамперед у тому, що він вміє майстерно показати темряву людських душ, і ця темрява, як доводить раз за разом король жахів, моторошніша за будь-яку іншу темряву та породжені нею чудовиська.

Безперечно, це дуже цікаве питання – про чудовиська і темряву в романах Кінга, – але давайте поговоримо про професію письменника в його творах, адже саме цим заняттям по життю він частенько «наділяє» головних героїв своїх романів (і не тільки романів).

Письменники – чи не найулюбленіші персонажі Стівена Кінга

І це зовсім не дивно, адже про яку професію може краще розповісти у своїх романах сам письменник, який до того ж навчався на філологічному факультеті? Стівен Кінг має також педагогічний досвід, бо встиг до свого успіху в письменництві попрацювати вчителем англійської мови та літератури в школі (про ці та інші деталі свого життя він розповідає в автобіографічній книзі «Про письменницьке ремесло»). Тому не дивно, що у його творах подекуди фігурують вчителі. Згадаємо хоча б Джейка Еппінга з науково-фантастичного роману «11/22/63» (так-так, Кінг не лише жахи пише, хоча багато людей помилково саме так і вважають), якого чудово зіграв Джеймс Франко в однойменному серіалі та Террі Майтленда, тренера дитячої ліги бейсболу та вчителя англійської мови (роман «Аутсайдер»).

Гаразд, а чим перш за все подобається Кінг прихильникам його творчості? Хіба не тим, що вміє показати життя без прикрас, вміє проникнути в голову кожного персонажа і вивернути назовні усі їхні страхи, травми дитинства та дорослішання, і майстерно вплести все це в канву оповіді? Такі речі реально підкупають, вкупі з чудовиськами із паралельних світів («Історія Лізі»), древніми вампірами («Салимове лігво» та «Доктор Сон»), привидами («Сяйво») та іншими почварами з усіх мислимих і немислимих світів. Навіть з космосу («Воно»).

Отже, в яких романах Кінга фігурують герої-письменники, і як саме Кінг їх подає читачу? Насправді, таких романів багато (і це не рахуючи оповідань). Спробуємо перерахувати їх, хоча, безумовно, якийсь роман може проскочити повз нашу увагу, адже творча спадщина короля жахів – безмежна, як і його уява та фантазія.

СЯЙВО

Головні герої цього роману жахів – сімейство Торренсів. Глава сім’ї Джек Торренс – письменник і драматург, який ніби й не є безнадійним, однак молодим його вже не назвеш; і в його віці уже було б добре написати не лише декілька добрих оповідань, а й пристойний роман. Він розуміє це все, і це також додатково тисне на нього – всі ці думки про власні невдачі і промахи, що у підсумку стає однією з причин, які зрештою призводять до трагедії. Звичайно, важливу роль відіграла схильність Джека до випивки, тому… хочете побувати в голові письменника-п’янички? Читайте роман «Сяйво».

Як і в багатьох інших романах, Кінг з властивою йому деталізацією описує тонкощі цієї професії, її принади та темні сторони. Читати роздуми автора про письменництво та творчі муки, які частенько супроводжують процес створення нового твору – надзвичайно пізнавально, якщо вас цікавить творчий процес зсередини.

ІСТОРІЯ ЛІЗІ

Ще один роман Кінга, в якому фігурує письменник зі складною долею. Щоправда, зовсім з інших причин. Про що цей роман? Якщо в двох словах, він оповідає про небезпечні пригоди Лізі Лендон, вдови письменника Скотта Лендона, автора бестселерів і визнаного автора, який черпав натхнення в іншій реальності. Головній героїні доведеться віч-на-віч зіткнутися не лише з жахіттями іншої реальності, а й звичного нам світу, адже її починає переслідувати небезпечний чоловік, який хоче заволодіти творчою спадщиною її чоловіка.

До речі, Нетфлікс нещодавно відзняли доволі атмосферний серіал по цьому роману. Головні ролі – Лізі Лендон і її чоловіка письменника – виконали Джуліанна Мур та Клайв Оуен. Приємно, що Нетфлікс порадував екранізацією ще одного нестандартного роману жахів, а Довгий хлопець в одній з передостанніх серій вас неодмінно вразить при перегляді. Бо такого чудовиська у фільмах жахів ви ще не бачили.

У цьому романі, як і в «Сяйві», Стівен Кінг майстерно розкриває темні сторони письменницького ремесла, адже розвинута уява письменника працює не лише в світлий і продуктивний бік, а й може іноді занурюватися в глибоку і непроглядну темряву. В такій темряві жив герой роману, поки не зустрів жінку, яка стала його надійним прихистком від тієї темряви і жаху, який йому довелося пізнати ще в юному віці.

ВОНО

Білл Денбро – один із учасників «Клубу невдах», яким доведеться боротися з почварою з космосу, яка приймає подобу страшного клоуна. Цей роман цікавий з багатьох причин: по-перше, яскравим зображенням дитячих персонажів і їхніх характерів. По-друге, складна структура роману, адже оповідь ведеться в двох часових проміжках. По-третє, велика кількість героїв, непересічний антагоніст і, загалом, та сама атмосфера, яку може створити тільки Кінг.

Цікавий цей роман також тим, що Білл Денбро, маючи схильність до оповідання історій, згодом стає успішним письменником. Він одружений на вродливій кінозірці, в дорослому віці переріс своє дитяче заїкання, але повернення в місто Деррі повертає йому заїкання, і водночас – усі дитячі страхи, які, здавалося б, давно уже забуті. Але ні, не забуті.

МІЗЕРІ

Чудовий роман і чудова екранізація. Відомий письменник потрапляє взимку в аварію, його рятує його ж фанатка. Здавалося б, все чудово, але його фанатка – одиначка, схибнута на всю голову (і це ще м’яко сказано), а сам письменник виявляється прикутим до ліжка. Пристрасна фанатка тримає улюбленого письменника в заручниках, користуючись його неміччю, і змушує працювати над продовженням серії його жіночих романів, шантажуючи тим, що перестане давати йому знеболююче. А коли вона дізнається, що він вбив її улюблену героїню в останньому романі… гадаю, тут і зупинимося, щоб не переказувати весь сюжет. Роман тримає в напрузі до останньої сторінки, а герою-письменнику доведеться поборотися за своє життя.

Роман цікавий також тим, що в образі Пола Шелдона автор досліджує ставлення письменників до власних героїв. Іноді ці герої так допечуть, що прагнеш позбавитися їх назавжди. Навіть враховуючи те, що серія романів з цим героєм приносить пристойні гонорари.

Інші твори

Серед інших творів Кінга, головними героями яких фігурують письменники, назвемо «Салимове лігво», за мотивами якого вкотре відзняли серіал («Чеппелґейт» з Едріаном Броуді, сильно та атмосферно, до речі), «Томмінокери», «Ловець снів», «Тіло», «1408», «Темна половина», «Мішок з кістками» (теж чудова екранізація, яка складається з двох серій, з колишнім «Бондом» Пірсом Броснаном в ролі письменника Майкла Нунена).

В низці оповідань відомий письменник теж досліджує тему письменницького ремесла (наприклад, «Текстовий процесор», в якому головний герой за допомогою тексту-процесора може впливати на реальність, створюючи або знищуючи предмети; або ж повість «Балада про гнучку кулю», в якій сюжет будується навколо фантазій письменника, що в його друкарській машинці живе загадкове створіння, яке допомагає йому писати історії. Чи це зовсім не фантазії?.. читайте цю історію, і дізнаєтеся).

Як бачимо, Кінг не переслідує певний образ письменника. Він досліджує це ремесло – своє ремесло, якщо хочете – з різних сторін, а його герої-письменники теж бувають абсолютно протилежними за характерами особистостями. Пригадаймо хоча б невдаху Джека Торренса із «Сяйва» та Скотта Лендона з «Історії Лізі». Один із них – любитель випивки з холеричним характером та неконтрольованими спалахами гніву в стані алкогольного сп’яніння, а інший – глибоко поранений травмами дитинства автор бестселерів, які принесли йому мільйони доларів.

Описувати професію письменника в усіх нюансах та деталях Стівену Кінгу, схоже, настільки подобається, що він робить це знову і знову. Мабуть, іншого такого письменника не знайдемо, в якого так багато головних персонажів займалися б цією професією – благородною та подекуди невдячною. Ці речі Стівен Кінг теж досліджує у своїх творах – питання слави, багатства або ж навпаки – невдачі від того, що доля не усміхається письменнику, та ще й на фоні моторошних подій, притаманних творчості короля жахів.