В цій статті поговоримо про те, як прокачувати свій мозок в звичайних буденних ситуаціях, не застосовуючи якісь хитромудрі практики чи ноотропні препарати. Безумовно, вживання ноотропів може принести швидкий результат, але за це доведеться розплатитися побічними діями. Деякі з них – не надто приємні, і це ще м’яко сказано. Тому цей шлях – не для нас. А хто готовий до екологічно-чистої, скажімо так, роботи з власним мозком, а, значить, і розумом – викладені нижче поради стануть вам у нагоді.
Одразу зауважимо, щоб позбавити вас жодних ілюзій – ця щоденна увага до свого тіла і розуму, яка пропонується в цій статті – вона не дасть швидкого ефекту. Це будуть дуже малопомітні зміни, розтягнуті в часі як мінімум на місяці. Повторюємось, як мінімум. Але терпіння і витримка – і все буде!
Якщо ми розуміємо, як працює наш організм, ці знання можна обернути собі на користь. Погоджуєтесь? Якщо так, давайте зануримось трохи у фізіологію людини.
Вестибулярний апарат – це окремий орган чуття, який постійно аналізує положення тіла в просторі, і він не «вимикається» в стані спокою, бо отримує подразнення від сили тяжіння. До речі, це одна з проблем невагомості, бо відсутність подразнення на органи вестибулярного апарату з боку сили тяжіння призводить до багатьох порушень в організмі. І це зовсім не дивно, адже наш організм не призначений для перебування в невагомості, бо мільйони років життя на Землі розвивалося під дією гравітації. Даруйте, трохи відволіклися.
Вестибулярний апарат має аналізатори в мозку, які обробляють отриману від органу чуття інформацію. Наприклад, кіркова обробка рівноваги нашого тіла в просторі проходить в острівцевій корі. Тобто, розвиваючи баланс організму, ви будете прокачувати, зокрема, цю ділянку мозку. За що відповідає острівцева кора?
Крім того, вважається, що острівцева кора бере важливу участь у формуванні свідомості. Бажання до пізнання та міжособовий досвід теж сюди віднесемо. Скільки «параметрів» свого тіла можна прокачати, всього лиш тренуючи баланс тіла – дивовижно, чи не так?
Якщо чистите зуби чи розмовляєте по телефону – потренуйте в цей час заодно баланс. Якщо розмовляєте по телефону, міряючи кроками кімнату – зупиніться та потренуйте баланс. Так ви вбиваєте кількох зайців одним пострілом: і справою займаєтеся, і робите своєму мозку – та й всьому тілу – неоціненну послугу.
Золотий півень на одній нозі, Чапля, Поза дерева – все це варіації однієї і тієї ж пози, стояння на одній нозі. Всього лиш хвилинка-дві в день (або чотири хвилини, якщо супроводжувати процес чищення зубів тренуванням балансу) – і через деякий час ви вже відчуєте певні зміни в організмі. В своїх відчуттях, якщо точніше. Загалом це складно описати словами. Коли відчуєте, зрозумієте.
Більш просунутий рівень – потренувати баланс із заплющеними очима. Цей спосіб значно складніший, бо ваш вестибулярний апарат, який отримує практично всю інформацію візуально, залишається без «очей». Якщо заплющите в такому положенні очі, одразу відчуєте «хитавицю» з боку в бік. І якщо з розплющеними очима можна простояти на одній нозі досить довго, і при цьому ще й переглядати пізнавальне відео на YouTube, чистити зуби чи розмовляти з друзями по телефону. А от із заплющеними очима – дзуськи, так легко не вийде.
Коли ви почнете регулярно виконувати цю вправу, згадайте американські бойовички родом з вісімдесятих і дев’яностих. Кіногерої тих часів практикували під час тренувань подібні вправи на баланс, пам’ятаєте? Під час перегляду таких епізодів видавалося, що це просто красиве доповнення картинки – бо й гарна музика супроводжує такі епізоди, і краєвиди такі мальовничі (згадайте хоча б першого «Кікбоксера» з Ван Даммом). Проте коли починаєш тренувати баланс «власноруч», то починаєш розуміти, що подібні тренування, які широко практикуються в східних єдиноборствах, не позбавлені глузду. Вони не задля краси і гарної картинки, а мають чітку мету – піднести володіння тілом на новий рівень. Крім того, уміння тримати рівновагу – показник здоров'я нервової системи, показник того, що обмін інформацією з мозком відбувається в нормальному режимі. Пам’ятайте про це.
Більшість людей – правші. Тому питання до вас, шановні правші – ви зауважували, наскільки «неробоча» ваша ліва рука? Спробуйте покористуватися столовим приладдям чи, приміром, почистити зуби лівою рукою. Спробували? І як вам відчуття? Ніби не ваша рідна рука, чи не так? Ніби забрали рідну ліву руку, а натомість пришили чужу. Дивина та й годі, еге ж?
Кращий спосіб розвинути іншу руку – письмо від руки. Тому не відмовляйтеся від рукописного тексту хоча б із цієї причини. Так, ми більше звикли друкувати на клавіатурі чи кнопати на екрані смартфона, але письмо від руки має багато позитивних моментів. Перераховувати їх не будемо – все це ви можете прочитати в інтернеті. Зауважимо лише наступне: коли пишете від руки – неважливо якою, – використовуйте друковані літери, намагайтеся писати різні варіанти літер. Приміром, літеру «д» можна написати трьома різними способами: як друковану, з хвостиком вниз і з хвостиком вверх. Деякі дослідження стверджують, що такий підхід до написання загалом підвищує рівень креативності.
Насправді від цієї вправи ви отримаєте значно більше вигоди. Окрім вдосконалення роботи мозку, ліва рука завжди зможе підмінити праву в непередбачених ситуаціях. Розвиток іншої руки – це розвиток протилежної півкулі мозку, а, значить, ви розкриєтесь для самого себе зовсім з іншого боку. Інтригує? Це дійсно так, тільки не забувайте, про що мовилось на початку статті – терпіння та витримка, і все буде!
Щоб краще мотивувати себе на такі маленькі щоденні випробування, як споживання їжі або чищення зубів лівою рукою, ставтеся до цього як до ігрового завдання. Приміром, завдання на місяць – навчитися вправно чистити зуби іншою рукою, спритно користуватися столовим приладдям. Тобто якщо ви правша – то лівою, якщо лівша – відповідно, правою рукою.
На цей же самий місяць можете поставити собі безліч інших мікро-завдань – брати предмети, одягатися – коротше, робити все те, що ви зазвичай робите правою рукою, але на цей раз активно «включайте» ліву руку. Хіба що з ножем будьте обережними, бо порізатися вам не складе проблем. Ніж взагалі краще відкласти поки вбік – спершу добре опануйте ложку та вилку лівою рукою, і тоді тільки беріться до ножа (даруйте, якщо для вас це прозвучало двозначно).
Розвиток слабкої руки, тренування вестибулярного апарату – всі ваші маленькі перемоги в сукупності дадуть одну велику перемогу. І не лише в плані прокачки мозку. Самі поміркуйте: адже це щоденна боротьба зі своїми слабкостями – лінню, втомою, небажанням виходити із зони комфорту та повторювати незручні для себе вправи (одне лиш письмо іншою рукою яке незручне). Але через деякий час ви зрозумієте, що… – ось він, результат, акурат переді вами! «Я спокійно п’ю чай лівою рукою, спокійно їм першу чи другу страву, навіть забуваючи іноді, що ця рука – не-ро-бо-ча». Усвідомлення таких моментів дають ту саму точку опори, від якої ви відштовхнетеся, щоб рухатися далі.
Ніби все просто і зрозуміло в цих порадах, але багато людей не зауважують цю простоту. Відмахуються – мовляв, нічого це не дасть. Знаєте, тут така ситуація виходить – не пробували, але вже вирішили, що результату не буде. Це помилкове судження (до речі, ще одна причина прокачувати мозок, щоб уникати таких помилкових суджень).
Тому застосовуйте ці рекомендації щодня: якщо зумієте не лише втягнутися в цю справу, а й на додачу залучити інших членів своєї родини – нудні щоденні заняття на зразок чищення зубів перетворяться в значно цікавіші квести. А щоб не забувати тренувати баланс, коли орудуєте зубною щіткою – почепіть на шафку у ванній нагадування. Можна навіть зробити невелику табличку з іменами ваших рідних, розграфлену на місяць. Почистили зуби, потренували баланс – поставили галочку. І так – тридцять разів на місяць. А олівець для цієї справи тримайте у ванній під рукою.
Так, іноді буде не до того – це зрозуміло; але не дозволяйте поспіху чи ще якимось відмазкам приділяти час та увагу власному тілу, власному розуму. Окрім вас цього ніхто не зробить.
Бажаємо наснаги в цьому цікавому і захопливому занятті – пізнання власного тіла і прокачки мозку.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?