Зауважували, як стороння людина применшує свої знання і досягнення, будучи при цьому висококласним спеціалістом? Або ж навпаки – хтось вихваляється своїми значно перебільшеними здобутками, хоча ви добре знаєте, що це некомпетентна людина. Якщо ви знайомі з такими випадками, це означає, що ви вживу могли поспостерігати за цікавим явищем, який отримав назву «ефект Даннінга-Крюгера».

Що з усіма цими людьми не так?

Вважається, що така поведінка притаманна тільки некомпетентним людям. Але ж навіть класні фахівці можуть бути повними дилетантами в інших сферах діяльності, і досить часто навіть не підозрюючи про це. Але найчастіше все-таки ви побачите підтвердження ефекту Даннінга-Крюгера на індивідах, які полюбляють розповідати анекдоти та смішні історії, будучи позбавленими почуття гумору; або ж візьмемо водіїв, які ледве тримаються в своїй смузі руху, але страх як полюбляють повчати інших людей керувати автотранспортом; або ж менеджери, які люблять викликати до себе в кабінет фахівців і повчати їх, не маючи жодного уявлення про технічний бік справи… саме через таких людей і з’явилися всі ці історії про недолугих босів і придуркуватих начальників, які ні бельмеса не тямлять в тому, в чому мали б розбиратися досконально. Або принаймні на досить високому рівні.

Але з точки зору некомпетентних людей все логічно: вони вважають, що чудово розбираються в тій роботі, яка їм доручена. По-науковому це називається когнітивним упередженням, тобто відхиленням у судженнях, спричинених можливою нелогічністю у прийнятті висновків про інших людей чи ситуації. Виходить, що людина створює свою суб’єктивну реальність, тому на її погляд все правильно і резонно. Такі люди схильні дуже рішуче відстоювати свою позицію, навіть якщо доведеться піти на конфлікт. Сама думка, що вони можуть в чомусь помилятися, дуже сильно їх лякає. Звичайно, такі працівники можуть принести більше шкоди компанії, ніж користі.

«Я знаю, що нічого не знаю»

Цей відомий вислів Сократа – яскраве підтвердження ефекту Даннінга-Крюгера, який частенько спостерігається в талановитих людей. Напевно, у вашому оточенні є такі люди, які наділені багатьма талантами, або навіть одним, дуже розвинутим, талантом. Але які при цьому добре розуміють, наскільки складною і багатогранною є наша дійсність, наскільки складно все влаштовано і взаємодіє між собою. Тому для їхньої характеристики якнайкраще підходить вислів Сократа, який, до речі, провадив доволі скромне життя, та ще й терпів при цьому постійні нападки недалеких людей, переконаних у своїй правоті. Дивна штука це життя, чи не так?

Що цікаво, теоретичною основою для дослідження Даннінга і Крюгера стали спостереження видатних вчених і мислителів, які вони виражали в своїх крилатих фразах та афоризмах. Приміром, Девід Даннінг цитував еволюціоніста Чарльза Дарвіна (Невігластво частіше породжує впевненість, аніж знання) і філософа та математика Бертрана Рассела. Цитата з його словами надто об’ємна, тому в дужки поміщати її не будемо, а зацитуємо так: «Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість – дурні, а ті, хто володіє хоч якимись уявою та розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості». Ці слова були сказані ним майже сто років тому, але як вони ідеально накладаються на сучасну реальність! Тому й маємо в результаті, що некомпетентні люди примудряються займати високі посади, а обдаровані і талановиті змушені триматися в тіні. Одвічна проблема людства – як зробити так, щоб кожна людина займала своє місце, щоб компетентні люди виконували ту роботу і займали ті посади, де вони зможуть показати найбільшу ефективність; а невігласи, некомпетентні люди щоб не пхали свого носа в ті справи, в яких вони зовсім не тямлять.

Ефект Данінга-Крюгера: як він з’явився?

Хай там як, а на проведення відповідного дослідження цих двох психологів підштовхнув курйозний випадок. Ця історія трапилася в 1995-му році в Пітсбурзі, США. Один чоловік, американець середніх літ, вирішив пограбувати банки. За день він здійснив два пограбування, при цьому не таївся від камер, навіть підходив до них і посміхався у вічко камери. Звичайно, горе-грабіжника швидко вичислили і піймали. В поліції він повідомив, що був переконаний, що його не піймають. Знаєте, чому? Чолов’яга намастив обличчя лимонним соком і щиро вірив, що той зробить його невидимим. По аналогії з тим, що лимонний сік застосовують в якості невидимого чорнила.

Наших психологів зацікавило, що ж штовхнуло цього чоловіка до таких висновків. І вони вирішили провести експеримент: порівняти реальні таланти людини з тим, як вона сама оцінює свої вміння і таланти. Для цього піддослідних просили пройти декілька тестів – на логіку, гумор і граматику – а потім попросили їх оцінити, як вони впоралися із поставленими завданнями, добре, не дуже чи блискуче.

Результат здивував. Люди із посередніми здібностями виявилися надто високої думки про свої таланти. А ті люди, які мали таланти вище за середній рівень, не усвідомлювали, наскільки вони в реальності талановитіші за інших.

В чому проблема перших і других?

А тепер детальніше з’ясуємо «камені спотикання» посередніх працівників та дуже обдарованих.

Некомпетентні люди:

• Не здатні усвідомити, що дилетанти в чомусь;
• Не можуть оцінити високу обізнаність і знання інших людей;
• Як правило, чим гірші здібності в людини, тим вищу оцінку вона собі виставить;
• Власна некомпетентність призводить до ухвалення неправильних рішень.

Компетентні люди:

• Недооцінка здібностей і талантів: вважають, що нічого такого в цьому немає, або переконані, що інші люди знають те ж саме, що й вони;
• Коли до них приходить успіх, вони вважають, що просто завдання таке легке, та й обставини виявилися сприятливими.

Як викорінювати в собі ефект Даннінга-Крюгера?

Давайте уявимо, що ви почали опановувати щось нове. На початку ваша компетентність в цій справі дорівнює нулю. З опануванням базових знань ви відчуєте приплив впевненості у своїх силах. Якщо зупинитися і не продовжувати навчання, ви можете почати вважати, що вже все знаєте. І що не припуститеся помилок в роботі.

Але чим глибше ви заглиблюватиметесь в свою професію, ваша самооцінка теж зростатиме. Але це вже буде не самовпевненість дилетанта – мовляв, все знаю. На цьому відтинку шляху ваша самооцінка більше відповідатиме дійсності. Тобто чим краще розбираєтеся в своїй діяльності, тим краще ви зможете усвідомити, наскільки кваліфікованим фахівцем ви є. І на цьому етапі важливо не засумніватися в своїх вміннях і знаннях. Мовляв, ще стільки є всього, що я не знаю. Поставтеся до цього спокійніше, бо всього на світі не опануєш – це фізично неможливо. Краще заваріть собі чаю і дозвольте порефлексувати над тим, що уже зроблено. І що ще належить зробити.