Що таке професійна деформація? Якщо коротко – це про те, як на вас впливає ваша професія. Адже з плином років, розвиваючись у своїй сфері діяльності, ви обростаєте непохитними звичками і манерами. Юристи, приміром, одягаються в офіційні костюми, і це бажання до строгості і педантичності нерідко кочує за ними в особисте життя. І так далі, бо кожна професія по-своєму впливає на особистість. Але далеко не завжди цей вплив можна вважати позитивним.

Професійний жаргон, стиль поведінки, зовнішній вигляд, як уже згадувалося вище – так проявляється деформація поведінки внаслідок тривалої роботи в певній сфері. Але це лише зовнішні прояви вашої «нової» особистості. Не забуваємо, що кожна професія впливає і змінює людину внутрішньо.

Хто в зоні ризику?

Найперше професійна деформація властива тим, хто працює з людьми: вчителям, медикам, менеджерам, чиновникам, керівникам усіх рівнів. Але є й винятки, приміром. Бухгалтери працюють із цифрами, і їх іноді звинувачують у надмірній сухості та беземоційності. Чого ж тут дивуватися, адже бухгалтери повинні працювати сухо і без емоцій, бо мають справу з цифрами. Але нижче за професійну деформацію бухгалтерів ви ще прочитаєте, а наразі варто озвучити ще декілька думок.

Не забувайте, що професію ви обирали за своїми власними нахилами, правильно? (Ті випадки, коли батьки все вирішували за дитину і вона згодом у дорослому віці працює просто за інерцією, не будемо враховувати). Це означає, що люди, схильні до точних підрахунків і впорядкування всіх речей, які потрапляють у поле зору, швидше за все оберуть роботу з фінансами. Чи це бухгалтерія, чи кредитування, чи торгівля цінними паперами – будь-яка з цих робіт, робота з цифрами, захоплюватиме таку людину.

Або ж вам подобається приміряти на себе образи інших людей; сьогодні граєте одну роль, завтра – іншу. Цілком природньо, що ви оберете якусь творчу професію, та ще й таку, яка передбачає спілкування з багатьма людьми і безпосереднього контакту з глядачем – із театральної сцени або ж через вічко відеокамери, неважливо.

І так можна сказати про будь-яку професію.

Тому ваші звички, набуті з дитинства, і природні здібності – все це врешті-решт і штовхає в обійми тієї чи іншої професії. І чим довше ви працюєте в певній сфері, тим вірогідніше, що з часом професійна деформація захопить вашу особистість цілком і повністю. Як цьому протидіяти?

Давайте розглянемо основні підходи в боротьбі з професійною деформацією – на прикладі кількох професій.

Бухгалтери і їхня професійна деформація

Наприклад, бухгалтери в своїй роботі повинні бути настільки прискіпливими і точними, наскільки це можливо. Адже вони працюють з фінансами, а все повинно бути пораховане до копійки. Якщо вам пощастило жити з такою людиною під одним дахом, будьте певні – ваш дім і бюджет в надійних руках. Все буде пораховано, де потрібно – заощаджено, куди треба – витрачено, де треба – як перераховано і підраховано.

І ніби все й добре, але не зовсім. За роки, проведені в цій сфері, можна розвинути в собі небувалий степінь прискіпливості, бо професійна прискіпливість і точність переноситиметься на решту життя. На сімейні стосунки зокрема. Не надто приємно, погодьтеся, коли кохана половинка супиться і хмуриться тільки через те, що ви на кілька хвилин пізніше вийшли з дому чи забули винести сміття, як і обіцяли, бо «в її/його світі, світі цифр, це неприйнятно»? І так – на кожному кроці. Така надмірна доскіпливість не надто сприяє зближенню і ефективній комунікації.

Ось такі неприємні наслідки професійної деформації у бухгалтерів. Як протидіяти цьому?

Завжди нагадуйте собі в таких моментах, що особисте життя – це не робота, це не суцільні підрахунки і зважування інформації, дат, подій, людей. Подібний підхід слід залишати в обходженні з цифрами, а не людьми. Погоджуєтесь? А раз так, постійно нагадуйте собі, що робота – це робота, а особисте життя, ваші звички і хобі поза роботою – це абсолютно інша річ. А професійні якості, набуті і розвинуті за роки роботи в бухгалтерії, краще спрямуйте туди, де вони дійсно потрібні. Наприклад, всерйоз задайтеся питанням, як оптимізувати домашній бюджет або як знайти додаткові джерела заробітку? Або як обрати найвигідніший маршрут в гори, якщо плануєте таку поїздку (це як приклад)? Коротше, нехай ваш мозок «професійно» попрацює над такими важливими завданнями, а не повсякчас дратуючи членів сім’ї своєю прискіпливістю.

Журналісти і їхня професійна деформація

Надмірна цікавість і поверхневість – безперечно, дві найбільш визначальні риси такого сусіда, якщо матимете щастя поселитися з таким в одному під’їзді. Чому поверхневість? Бо журналістам у процесі роботи доводиться опрацьовувати надто багато матеріалу, тому заглиблюватися в тонни інформації журналіст банально не матиме часу. На відміну від приватного детектива, який по кільком побічним ознакам дізнається, куди ви їздили відпочивати і чи не завели часом на курорті мимовільну інтрижку. От з такими сусідами, погодьтеся, краще дружити ніж сваритися.

Як протидіяти журналістам власній профдеформації?

Не забувати, що родинне життя і спілкування з друзями – це не процес написання статті чи попередній збір інформації. Просто розслабтеся і відстороніться від нав’язливої звички про все цікавитися і всього допитуватися. Ви не берете інтерв’ю і не перебуваєте на робочому завданні, тож дозвольте собі просто побути в колі друзів, а не ставити їм безкінечні питання.

Менеджери з продажу

Людям цієї професії доводиться багато розмовляти на роботі, тому вони нерідко стають надто балакучими у повсякденному житті. З вмінням багато і гарно говорити нерідко розвивається артистизм, і якщо ви у вільний від роботи час почали зауважувати за собою зловживання цими двома речами, вам, можливо, треба усвідомити, що настав час трохи заспокоїтися і абстрагуватися від цього.

Бодай на деякий час.

Поки не прийшли на роботу.

А вчителям як боротися з профдеформацією?

Вчителі і викладачів усіх рангів настільки міцно зростаються зі своєю професією, що ця звичка – всіх повчати – переслідує їх і в особистому житті. Як тільки ви почали ловити себе на думці, що намагаєтеся говорити так, ніби ви на уроці а ваші рідні – це ваші учні… ну, ви зрозуміли. Заспокойтеся, видихніть, і спробуйте розірвати цей шаблон у своїй голові. Говоріть легко і граючись, а не лаконічно і мовби повчаючи, ніби ви проводите один довгий нескінченний урок. Раз за разом ламайте цей шаблон у своїй голові, і з часом ви звикнете до того, щоб вимикати менторський тон після уроків, і вмикати його тільки перед шкільним дзвінком, а не вдома чи в розмові з друзями.

Перебуваючи в колі родини чи серед друзів, регулярно повторюйте собі, що ви – учень серед них усіх. Насправді це доволі влучне зауваження, адже кожна людина в нашому оточенні може нас чомусь навчити. І літні люди, і діти – всі вони можуть нас чомусь навчити. Літні люди уже майже прожили життя, а діти вміють дивитися на світ чистими незамуленими очима. Тому постійно повторюйте це собі, коли опиняєтеся в родинному колі. Зрештою, ці слова стосуються не лише вчителів, а й тих людей, які працюють на владних посадах і звикли до авторитарної поведінки. Пам’ятайте, що дім – це не робота, а сім’я і друзі – не ваші підлеглі. І тоді у вас із ними ніколи не буде жодних проблем і непорозумінь.

Актори і їхня професійна деформація

І не лише актори, а й усі творчі спеціальності, які постійно комунікують з публікою. Співаки, коміки, ведучі святкових шоу та урочистих подій – коротше, люди усіх цих чудових професій, які призначені дарувати іншим людям свято. Їхня творча деформація полягає в тому, що за роки творчих взаємодій із публікою вони починають лицедіяти і поза сценою.

Чому так відбувається? Хіба в цьому є щось погане? Ні, звісно. Пожартувати доречно і дотепно, коли дозволяє ситуація – так, нічого поганого в цьому немає. Але коли спільне проживання з такою людиною перетворюється в нескінченний потік жартів, а якщо з актором – ледь не в суцільне лицедійство, – погодьтеся, приємного в цьому мало. І коли ви зловите себе на таких моментах, нагадуйте собі, що все повинно мати міру. І, перефразовуючи стародавній вислів, «почуття міри є мірилом усіх речей». Втім, усім людям без винятку не завадить час від часу повторювати собі ці великі слова, погоджуєтесь?

Правоохоронці

Люди, які працюють в правоохоронних структурах, піддаються досить специфічній професійній деформації. Вони схильні підозрювати усіх навколо, для них усі люди без винятку – потенційні правопорушники. І якщо серед ваших сусідів по під’їзду поселилася подібна людина, завжди пам’ятайте про те, що на всі його зацікавлені питання вам не варто давати відповідь. Ви не на допиті, щоб вас допитували в під’їзді, цікавлячись ніби між ділом про те і про се. Пам’ятайте, що в таких людей є схильність запам’ятовувати важливу інформацію, і той момент у розмові, коли ви говоритимете з ним про погоду, він обов’язково пропустить повз вуха. А от щось важливе – нізащо не пропустить.

Як таким людям протидіяти професійній деформації? Складно тут щось порадити, якщо людина звикає підозрювати усіх навколо в потенційних правопорушеннях, то протидіяти такій схемі мислення складно. На роботі, при виконанні безпосередніх справ – так, це вміння дуже потрібне; а от поза роботою… знову ж таки, повинне бути розуміння міри, розуміння того, що свій нюх-як-у-мисливського-пса краще приберегти для розкриття важливих справ.