Чи можна штрафувати співробітників за запізнення на роботу і як це правильно зробити?

Запізнення - одне з найпоширеніших порушень з боку працівника. Багато організацій обирають свої власні міри покарання за цю провину, іноді навіть виходячи за рамки закону. Нерідко роботодавець надає перевагу штрафувати службовця за таке порушення з неповажної причини. Але наскільки це законно, і які санкції в принципі допустимі до працівника?

Законність матеріальних стягнень за запізнення на роботу – гостре питання для багатьох трудящих. Найчастіше грошові покарання за непунктуальність практикуються в великих торгових мережах, при цьому, штрафні «тарифи» в трудовому договорі не прописуються. Самостійне застосування штрафів працедавцем є порушенням трудового законодавства.

Відповідно до КЗпП, зокрема до статті 147, до працівника у разі порушення трудової дисципліни може бути вжито тільки одне з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами та положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Проте, грошовий штраф до числа дисциплінарних стягнень не входить.

Тому самостійне застосування штрафів працедавцем є порушенням трудового законодавства, яке може потягти за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 41 КпАП) або за рішенням суду кримінальну відповідальність (ст. 172 КК).

Працівник, до якого був незаконно застосований грошовий штраф за порушення трудової дисципліни, може оскаржити дії роботодавця у суді протягом трьох місяців з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про накладення на нього стягнення (ст. 233 КЗпП).

Права роботодавця по відношенню до декретних

Вагітність і народження дитини - важливий період в житті жінки. Але буває так, що недобросовісні роботодавці вчиняють протиправно з робітницями, у яких на руках маленькі діти, зокрема намагаються звільнити, змушують сидіти в декреті до останнього або, навпаки, відкликають на роботу достроково.

На період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною роботодавець має право прийняти іншого працівника для заміщення тимчасово не зайнятої посади до фактичного виходу на роботу жінки, яка перебуває у відпустці. З таким працівником укладається строковий трудовий договір (ст. 23 КЗпП).

Приймати на роботу працівника за строковим трудовим договором на період відсутності штатного працівника можна не тільки на час відпустки по догляду за дитиною, але і вже під час відпустки по вагітності та пологах.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частини шоста статті 179 КЗпП УКраїни), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Жінку, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або по догляду за дитиною, не лише заборонено звільняти з ініціативи роботодавця, а й посаду, яку вона обіймає, скоротити не можна.

Роботодавець має право попередити жінку, яка перебуває у відпустці, про те, що внаслідок змін в організації виробництва і праці посада, яку вона обіймає, підлягає скороченню по закінченню зазначеної відпустки, а сама працівниця — вивільненню (звільненню за п. 1 ст. 40 КЗпП).

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з таким попередженням роботодавець має запропонувати працівнику іншу підходящу для нього роботу (частина третя ст. 49-2 КЗпП).

Роботодавець не має права вимагати від жінки, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, заяву на звільнення, якщо жінка не виявила бажання звільнитися за власним бажанням.

Назаренко Мар’яна,

старший юрист АБ «Кравець і партнери»