Кожен власник бізнесу, хто серйозно ставиться до того, чим займається, звичайно, намагається максимально оточити себе особистостями, яким «не все одно», що вони роблять, а робота не є тільки джерелом доходу. Тож, намагаючись зібрати команду, роботодавець сьогодення, все частіше змушений вдаватися до методів, які ще не так давно, вважалися не серйозним гаянням часу.

Останнім часом, до цього їх спонукає й проблема відтоку кадрів, з вітчизняного ринку праці до європейських «солодощів», яка збільшується щорічно. Якщо, ще 2014-го року, про нехватку кадрів казали не більше третини роботодавців України, вже рок потому, цим переймалися близько 60% роботодавців.

Тож, сьогодні, той самий час, коли вкрай потрібні вірні та здатні до навчання робітники, «ускладнені» й певною мірою власних професійних амбіцій. Й тому, спеціальні майданчики з пошуку персоналу, крупні компанії, все частіше залишають для масових наборів, здебільше, сезонних робітників. Справжні перли, особистості на яких можна покластися власнику, він шукатиме іншими, іноді, досить екзотичними способами.

У пошуках КАДРІВ

Не торкаючись просто зараз, екзотичних прикладів таких процесів, слід запам’ятати, що у більшості випадків, кандидати на «закриття» багатьох вакансій знаходяться у самих колективах, їх треба своєчасно відшукати та мотивувати.

Різні конкурси на заміщення посад (звичайно тих, які передбачають такі експерименти) проявлять багато талантів, серед яких можна відшукати справжній «хребет» колективу.

Не погано, також, прислуховуватися до думок колективу, тим паче, якщо він цілком влаштовує компанію. Такі народні висуванці, у більшості випадків, мають в колективі авторитет на такому значному рівні, який дозволяє їм демонструвати справжні економічні дива, коли випадає шанс обійняти керуючу посаду.

Останнім часом, соціальні мережі стають місцем, де інформацію про необхідний персонал можна використати швидше та ефективніше, ніж на всіляких спеціальних інтернет ресурсах, що присвячені пошукам персоналу.

Навіть, моніторинг відвідувачів корпоративного сайту компанії може принести неочікувані та швидкі результати у закритті найбільш гарячих вакансій.

Трохи «екзотики» та історії

Цільові пошуки передбачають використання тих засобів надання інформації, які найбільш популярні у цій професійній сфері. Погодьтеся, навряд чи знайдеш багато просунутих «айтишніків», даючи оголошення суто у паперових газетах та журналах.

Недаремно, відома компанія шукала WEB-дизайнерів, маскуючи фрагменти коду у муралах метрополітену. Той, хто зміг побачити таємні знаки, за підказками, мали знайти ресурс на безмежних просторах інтернету та виконавши тестове завдання, могли отримати цікаву, перспективну та високооплачувану роботу.

«Справжніх автослюсарів», також відома автомобільна компанія, теж відшукувала геть нестандартними способами.

У важко доступних але потребуючих догляду, місцях під капотом авто, ховалася коштовна візитка, де були слова подяки за сумління у своєї праці та пряме запрошення цього працівника до роботи у компанії. Виходячи з популярності бренда, власники таки змогли зібрати «вірну» команду.

Прямо зараз, дизайнери усіх різновидів намагаються відшукати підказки, які серед водяних знаків на малюнках, залишила у «фото банках», ще одна «дуже відома на весь світ профільна компанія». Знайшов, зрозумів та відгукнувся – й ти член команди. Справжні лідери цінують нестандартність та особистість, жвавий розум, дотепність та індивідуальність.

Рекрутинговий туризм та спеціальні додатки до програм гаджетів, що працюють у якості «мисливців за головами», вже стали нормою й айтисфера пропонує трохи почекати, поки супер програми не стануть миттєво обробляти велетенські «big data», зокрема й резюме шукачів.

Не треба обходити увагою й «старі добрі» джерела, що працюють для шукачів та пошуків роботодавцями персоналу, такі, як:

• • друковані новинні та тематичні регіональні ЗМІ;
• • дошки оголошень та рекламні поверхні у невеликих містах та селах;
• • поверхні у місцях накопичення великої кількості народу ( те саме метро);
• • рідких вузькопрофільних спеціалістів з різних областей, шукають й через публікації або їх статей, або за допомогою коментарів до спеціальних текстів, що залишають роботодавці;
• • та, звичайно, спеціальні ресурси у інтернеті, що працюють для пошуків персоналу та для допомоги шукачам працевлаштування.

А, вже разом з цими носіями, можна експериментувати у намаганні знайти «тих самих», тим більше, якщо річ стосується рідких чи творчих, професій.