Розподіл власного часу на роботу, відпочинок та особисті справи – гарна риса, яку має наробити в своєму характері кожна людина.
Але, не лише такий розподіл часу буде позитивно впливати на ваше життя. Робочий час людини, також досить важливий період, й для того, щоб використати його максимально ефективно, людина має також контролювати свої дії, планувати справи та притримуватися встановлених графіком термінів.
Не секрет, що хтось може працювати 4-5 годин в день, при цьому маючи результативність, яка набагато порядків вище, аніж в інших людей, працюючих набагато довше. Зазвичай, такі люди найбільш вдалі у справах та кар’єрі та досягають всього, про що вони мріють.
Просто, справа не у тому скільки буде тривати час роботи, скільки зусиль та напруги додають люди до своєї праці або того, в яких умовах вони працюють. Головне тут - вміння організувати власний час таким чином, щоб встигати робити максимально великі об’єми роботи, отримуючи з цих процесів максимальну віддачу, та ще й залишаючи досить вільного часу для власних справ та потреб.
Розуміючи те, як це робити правильно, людина зможе застосовувати такі вміння не лише під час роботи, а й в інших напрямках свого життя.
Сенека, запропонував ділити той час, що ми вже прожили на два типи: поганий й хороший. Давній філософ мав на увазі терміни, які ми, протягом життя витрачаємо «в нікуди» або маємо максимум результату з того. як використали час.
Можливо, його думки так би й залишилися цікавою теорією, але промислова революція, підштовхнула суспільство, спонукаючи людину, не лише витрачати час на роботу, але й намагатися досягти максимальних результатів свого труда. У цей самий час, інший мислитель Вільфредо Парето винайшов свій відомий принцип «80на20», яким затверджував, що 20% ефективних дій, здатні принести 80% від всього очікуваного результату, у той час, коли 80% необдуманих навантажень принесуть лише 20% від очікуваного.
Спираючись на цю базу, сучасний тайм-менеджмент є досконалою системою певних дій, яка ставить за мету планування необхідних завдань із врахуванням їхньої пріоритетності та часу, що треба витратити на кожне.
Навчившись працювати із врахуванням тайм-менеджменту, людина отримує ефективний інструмент, що робить використання часу та результати праці максимально ефективними, при цьому, ще й залишає людині сили та вільний час. Який можна витратити на особисті справи чи відпочинок.
Тайм-менеджмент у якості системи, ділять на основні (ключові) блоки також, цей процес має власні правила роботи. Така практика керування власним часом, складається з елементів, що здатні гармонійно .доповнювати один одного. Це:
Як вже встигла довести практика, тайм-менеджмент, однаково гарно працює не лише під час робочого процесу, але й у повсякденному житті, допомагаючи ретельно планувати свої справи, все встигати, не поспішати та залишатися у гарному гуморі.
Серед правил тайм-менеджменту, більшість спеціалістів з цього питання, вважають найбільш важливими, наступні постулати.
Час- це ресурс, й людина не має змоги збільшити його. Тому, беручись до роботи, треба залишити у своїй увазі лише те, що дійсно важливе та має цінність. Поділивши весь список справ, що вам треба зробити на чотири умовні категорії, ви зможете визначити, що саме має найбільшу цінність для вас прямо зараз:
Справи «важливі, але нетермінові» - пріоритетні для виконання заздалегідь. Саме їх виконання обумовлює те, що «важливі та термінові» справи, перестають виникати, бо все вже зроблено.
Категорія неважливі та не термінові справи є такою, яку краще позбутися максимально швидко, не даючи цьому пожирачу вашого часу наробити лиха.
Думайте та реагуйте спокійно, мудро та правильно
Людина має поводитися та діяти так, ніби від кожної хвилини її життя залежить те, чи отримає вона все чого забажає, здійснюючи свої мрії.
Навчіть себе робити найбільш важливі справи вранці. Ви відчуєте справжнє полегшення, коли по обіду, побачите, що найбільш складні завдання вже виконано. Також, розумійте, що ви можете виконати самостійно, а що потребує допомоги оточуючих. Таке розуміння допоможе спланувати виконання роботи так, що потрібні вам помічники опиняться поруч саме у той час, коли вам це потрібно.
Як би там не ставили у приклад кожному, «мультизадачного» Юлія Цезаря, наш мозок не працює одразу паралельно над різними завданнями. Він просто періодично перемикається з одного на інше, та наприкінці робочого дня залишається виснаженим. Тому – лише одна справа одразу. А, після її завершення можна переходити до інших.
Так, й це - основа тайм-менеджменту. Щоб все вийшло, скористайтеся списками справ, та ділить по категоріях геть усе, що маєте зробити. Навчившись працювати за такими правилами, ви швидко побачите, як ваша ефективність зростає не менш, ніж на 30% одразу.
Й, навчиться викидати все зайве зі свого життя. Те, що впусту використовує ваш час, має піти з вашого життя. Замість непотрібних персонажів, думок або нецікавих «розваг», заповнюйте вільний час своєчасним та регулярним відпочинком. Тоді все, що ви робите стане не тратою часу, а справжніми інвестиціями у майбутнє.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?