Її Величність Королева Великобританії, мабуть, один з най прискіпливіших та вимогливих роботодавців світу. Якщо це не так, то Jobs.ua й згадки не має, у чому таємниця досить швидкої зміни персоналу на деяких посадах у Букінгемського палаці.
Не пройшло й півроку, як королівська родина двічі змінила садівника, а зараз, знову шукає фахівця з SMМ, задля пошуку нових каналів комунікації із підданими корони. Відносно недавно, до Букінгемського палацу вже запрошували аналогічного фахівця, який повинен був би допомагати Її Величності у «збереження присутності на світовій арені та перед громадськістю».
Як там все вийшло – не відомо, але знову до Лондона запрошують усіх бажаючих кандидатів. Платити обіцяють майже 30 000 фунтів стерлінгів на місяць, годувати безкоштовно, надавати відпустку та забезпечити житлом.
До речі, жити треба увесь час у палаці де й впроваджувати цікаві ідеї щодо просунення сайту та спеціальних королівських акаунтів, через які вінценосна особа спілкується з мешканцями Королівства та світу.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?