Як «приручати» мозок з користю для себе? У попередній статті йшлося про те, чи варто непокоїтися, якщо працюєте з дому і маєте дивні звички. Але дивні звички часто-густо є побічним продуктом непересічного інтелекту. В цій статті розповідаємо про ті способи розвитку креативності, про які мало хто говорить насправді, бо не надає цьому значення. А даремно.

Отже, розвиваємо креативність з користю для себе і свого здоров’я, ментального й фізичного.

Вчимося складати хайку

Не надто любите поезію? Маємо втішну новину. Японські хайку — чудовий спосіб познайомитися з безмежним світом поетичного слова. Хайку — це короткі неримовані трирядкові вірші, які мають дві особливості. Перша — кількість складів: 5-7-5. Тобто в 1-му і 3-му рядку — по п’ять складів, у другому — сім. Ось і все, так просто. Друга особливість дещо складніша: «тональність» третього рядка має відрізнятися від двох попередніх. Третім рядком ви наче підводите фінальну риску, вивертаєте думку в інший бік:

Зима втома сум

Дістало все нема сил

Хочу на море

Відчуваєте, як змінилась тональність останнього рядка? Спробуйте й собі. Але спершу радимо ознайомитися з шедеврами Мацуо Басьо, визнаного майстра хайку. Як інакше вловити красу цих коротких, але щемких красивих віршів? Щоб не бути голослівними, кілька хайку від майстра японської поезії Мацуо Басьо:

Старий ставочок

Пірнуло жабенятко

Вода сплеснула

Упав у бухту

Сиротливий крик і зойк

Зозулі голос

Я заріс як щіть

А худий який, блідий

Весняні дощі

Практикуйтеся складати хайку будь-де і коли завгодно. Побачили щось цікаве, зворушливе — порефлексуйте над побаченим і складіть подумки хайку. Це не так просто, як може видаватися на перший погляд. Спробуйте.

(Мацуо Басьо мовби натякає — творіть.)

Приборкайте слабку руку!

Амбідекстрія — це володіння в однаковій мірі правою і лівою рукою. Більшість людей — правші, які, на жаль, впродовж життя так і не «познайомляться» зі слабкою, себто лівою рукою, як слід. Не вірите? Спробуйте почистити зуби слабкою рукою чи скористатися виделкою. Чи перекладіть мишку в ліву руку і попрацюйте за комп’ютером.

Спробували? І як вам відчуття, коли власна рука «не слухається»? Це нескладно виправити щоденною практикою. Виконуйте звичні щоденні дії слабкою рукою, і з часом «приручите» її. Що це вам дасть у перспективі? Коли ви робите щось нестандартне, мозок опирається цьому, але водночас в нього не лишається іншого варіанту, як підкоритися вашій волі і зусиллям. В мозку нарощуються нові нейронні мережі і активуються ті області, які раніше були неактивними. Не секрет, що мозок не використовує свій потенціал навіть на половину своєї потужності.

Та це легко виправити, бо мозок — наче процесор комп’ютера, який можна «розігнати» і «розкачати». Докладніше про амбідекстрію тут. А ми продовжуємо знайомитися з розвитком креативності з користю для ментального і фізичного здоров’я.

Жонглювання — складна навичка, що розвиває мозок

Вам коли-небудь кортіло пожонглювати, як справжній майстер? Навчитися цьому давньому мистецтву набагато легше, ніж ви думаєте. Вуличні й циркові артисти теж не з іншої планети, а цілком звичайні люди, як ми з вами. На опанування класичного жонглювання 3-ма м’ячами у вас піде плюс-мінус 2 тижні. За умови, якщо займатиметеся:

• Щоденно;
• Короткими сесіями;
• З тенісними м’ячами (дуже зручно і комфортно).

Завітайте на YouTube-канал українського жонглера D.A.L.V JUGGLER. В короткому 6-хв відео він пояснює секрети і хитрощі жонглювання 3-ма м’ячами. Окрім того, ви отримаєте чималу порцію задоволення, коли нарешті всі м’ячі опиняться в повітрі, а у вас з’явиться відчуття, що хоч завтра — на сцену.

(І ви так можете.)

Чим корисне жонглювання, окрім морального задоволення? Розвивається м’язова пам’ять рук, бо кисті рухаються синхронно і за певним малюнком (темп, якщо по-жонглерськи). Та це не всі сюрпризи: ще в 2009-му році вчені з Оксфордського ун-ту Ян Шольц і його колеги описали в журналі Nature Neuroscience своє відкриття. Вони обстежували головний мозок групи піддослідних, які вчилися жонглювати. Виявилось, що в учасників експерименту через постійне навантаження відділів мозку, які регулюють координацію руху та обробку зорової інф-ії, кількість білої речовини в цих областях збільшилася (як і кількість сірої реч-ни). Ось такі справи. Не відкладайте це чудове корисне заняття на потім: купіть тенісні м’ячики і приступайте до тренувань. Кілька тижнів — і результати вас порадують.

Отже, підсумуємо. Жонглювання — цікаво й корисно, хоч це складна навичка. Але опанувати її значно легше, аніж ви могли б подумати.

Губна гармоніка і фізичне здоров’я

Гра на духових інструментах розвиває легені і загалом позитивно впливає на всю дихальну систему. Порахуємо плюси: збільшення ємності легень, емоційний релакс і насолода від власної гри, розвиток навичок слухання, дисципліни та цілеспрямованості. Достатньо плюсів, як на невеличкий духовий інструмент.

Опанувати гармоніку не так уже й складно, навіть якщо у музиці ви новачок. Лише правильно підберіть гармоніку, бо дешевші моделі не дадуть соковитого звучання і можливості видобувати бенди і передуви, без яких не зіграти блюз. Одні з найкращих гармонік в світі — виробництва легендарної фірми Hohner. Ось найтоповіші моделі (ви не прогадаєте, придбавши котрусь з них):

• The Hohner Marine Band 1896 — ідеальна для класичного блюзу в стилі Сонні «Боя» Вільямсона (послухайте у виконанні короля гармоніки хоча б «Bye Bye Bird» і «Keep It To Your Self»);
• The Hohner Special 20 — для новачків ідеально, хоча профі теж обожнюють цю модель;
• The Hohner Golden Melody — оригінальний заокруглений дизайн, ідеальна для виконання single нот (для блюзу її треба кастомізувати, а це може зробити тільки професіонал, бо зіпсуєте язички);
• The Hohner Crossover — ідеальна модель у всіх відношеннях. Корпус виготовлений з бамбуку, який добре тримає вологу. Професіонали люблять цю модель за її багатий об'ємний звук і легкість у видобуванні бендів та гри акордами. Just buy it & enjoy! Ця гармоніка й справді вартує кожної гривні, витраченої на неї (коштує вона трохи менше 100 доларів).

(Лише погляньте на цю фірмову красу!)

А ви любите Фелліні?

Коли у Федеріко Фелліні журналісти поцікавилися, що для нього означає Рим, Фелліні відповів так, як і мав відповісти великий режисер: він відзняв «Рим», прекрасну, щемку і ностальгічну кінострічку про місто, яке він полюбив усім серцем. «Сатирикон», «Ночі Кабірії», «Дорога», «Амаркорд», «Солодке життя», «Вісім з половиною» — щоб розвивати креативність, надихайтеся роботами найкращих. Найвидатніших. За деякі кадри і сцени з «Риму», «Амаркорду» чи «Сатирикона» можна дияволу душу віддати. Жарт, звісно. Диявол від нас, українців, нічого не отримає. Ми й так живемо в пеклі стільки років завдяки мишебраттям.

Режисери, письменники і поети, композитори і музиканти, художники, скульптори і архітектори — перед вами щосекунди перебуває колосальний культурний пласт людської спадщини, який досліджувати і досліджувати. Від давніх-давен до сучасності. Вивчайте методи і прийоми, завдяки яким генії створювали свої шедеври. Переймайте їхній підхід до творчості і адаптовуйте під себе.

І з креативністю у вас не буде жодних проблем.