Ефективне кар’єрне зростання неможливе без прагнення вдосконалювати себе і підкоряти нові вершини у сфері своєї діяльності. Але через особливості темпераменту, світогляду, розуміння механізмів роботи компаній різного профілю на ринку, успішної конкурентоспроможності не у всіх виходить отримати лідерські позиції. Щоб провести вдалу переоцінку власних можливостей, вмінь, виховати в собі персону, яка не тільки буде хорошим спеціалістом, але й зможе забезпечити зростання в плані кар’єри, зробити значний внесок в еволюцію організації, де працює людина, варто системно проводити самоаналіз, вивчати концепції психологів, консультантів і застосовувати на практиці їхні поради.
Багато дослідників позиціонують лідерство як процес впливу. Якщо людина системно намагається впливати на думки, дії інших, направляє їх на шляху досягнення певних особистих, професійних цілей, допомагає розвивати здібності, її можна вважати лідером. Але важливо робити акцент не тільки на меті (адже це гарантує лише короткочасний успіх), а й на підтриманні морального духу колективу, створенні умов, коли люди задоволені своєю роботою.
Теорію лідерства почали створювати і розвивати ще в 20-х рр. XX ст., коли почав формуватися інтерес до управління як до науки. Історики давно відмітили певну подібність рис характеру у відомих вождів, однакові тактики поведінки в однотипних ситуаціях. На сучасному етапі лідером успішної компанії можна назвати не просто харизматичного керівника, а людину, яка зуміла виховати цілеспрямованих заступників, що можуть наладити, успішно контролювати роботу на всіх рівнях. Вони допомагають колективу думати системно, діють як учителі, але завжди готові виступити в ролі учня, щоб вивчити щось нове. Здатність лідерів до управління показує хороші результати, вони володіють достатньою силою волі, щоб приймати стратегічні рішення і правильно направляти енергію кожного підлеглого в потрібне русло.
Розвинути лідерство неможливо без системної роботи над собою, самовдосконалення, навіть якщо у людини сильний темперамент, досвід і прагнення до керівництва. Відомий бізнес-тренер Радислав Гандапас пропонує власну формулу успіху для лідерів. Згідно з її концепцією, успішним можна стати лише за умови надлишку чотирьох ресурсів: часу, статусу, енергії та фінансів. Другий компонент і є лідерством. Тому, поки він не напрацьований, досягнути справжнього визнання у певній сфері не вийде. Крім того, потрібно відрізняти це поняття від успішного менеджменту, адже вміння добре керувати ще не гарантує першості. Лідерство – це не просто набір якостей характеру, професійний досвід, посада, а стиль поведінки і світогляду.
Щоб cтати людиною, яка зможе не просто контролювати, а направляти думки, завойовувати аудиторію, потрібно шукати власний алгоритм визнання. З одного боку, цього неможливо досягти без певних природних здібностей, типу темпераменту, досвіду і бажання. З іншого – лише ці фактори не гарантують успіху, не стануть базою для стопроцентного лідерства. Крім того, лідери не завжди будуть керівниками, вони можуть і вміють об’єднувати людей для досягнення певної мети. Важливий аспект – створення інструкцій, правил для членів колективу не знімає відповідальності з кожного. Головною метою для всіх повинен стати тільки результат.
Стати лідером реально навіть тому, хто ніколи не прагнув здобуття цього статусу і впевнений, що не має бази для його отримання. В більшості випадків людина просто не потрапила в середовище, де зможе повністю розкрити свій потенціал.
Сім базових обов’язків лідера:
Лідером неможливо народитися. Для отримання цього статусу необхідно на певному етапі використати природний чи набутий потенціал, розкрити професійні якості. Завдяки цьому ті, хто веде колектив уперед, навчаються, працюють над собою, підвищуючи власні компетенції, вміння, досвід. Таку думку підтверджують слова відомого американського вченого, економіста Пітера Друкера: «Можливо, лідери від природи існують, але їх так мало, що це ніяк не впливає на загальний стан речей».
Лідерство вважають ключовою запорукою успішної роботи команди чи розвитку бізнесу. Менеджер може роками впевнено роздавати завдання, контролювати рівень, терміни їх виконання, проте не отримає лідерських позицій чи навіть втратить раніше здобуті в період кризи. Щоб зайняти бажане місце в колективі, повести його за собою, необхідно розвивати здібності, звернути увагу на особистісне, професійне зростання. Завдяки системному аналізу, еволюції певних рис характеру, зміні внутрішнього світогляду зайняти лідерську позицію стане реально практично для кожного.
Сім головних якостей лідера:
Стати справжнім лідером при бажанні і сприятливих умовах може практично кожен. Системний аналіз потреб, помилок, а також саморозвиток, професійне зростання і правильна тактика поведінки допоможуть досягти успіху, отримати бажаний статус.
Короткий світловий день, холод і осіння мряка впливають на настрій, а втома, апатія і навіть легка депресія — компаньйони гнітючих осінніх днів. Втім, скористайтеся нашими порадами, щоб мінімізувати стрес від перебування в такій непривітній «компанії».
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».