Здавалося б, формула успіху проста: чим більше зусиль докладеш, тим швидше дійдеш до фінішу. Тобто до успіху. І в результаті таких дещо хибних висновків людина намагається зробити багато завдань, працює і викладається на вихідних, але бажаного результату немає. Тобто на практиці виходить, що більше – не завжди означає «краще». І тут виникає питання – як досягти омріяного успіху, докладаючи менше зусиль? Давайте помізкуємо над цим.
Відомий письменник та бізнес-тренер Ґреґ Маккеон навіть написав книгу, в якій по поличкам виклав свої принципи досягнення успіху. Називається книга «Есенціалізм. Мистецтво визначити пріоритети». Нижче – стислий виклад основних думок цієї книги, який приведе вас до розуміння, як правильно все-таки розставляти пріоритети і займатися важливими речами, докладаючи менше зусиль.
Отже, чому більше – не означає краще? Все просто: працюючи і докладаючи титанічні зусилля, щоб наблизити успіх, дуже легко вигоріти на цьому шляху. Мудрі японці кажуть, що рухатися швидко – це рухатися повільно… але без зупинок. Що це означає? Це означає рухатися до своєї мети невеликими кроками. Але щодня. Так ви точно не вигорите і не втратите інтерес до тієї справи, яка, зрештою, приведе вас до успіху.
Але найчастіше ми чинимо навпаки, чи не так? Беремо одразу високий старт і намагаємося пробігти спринт, але довжиною в марафонську дистанцію. Тому й не дивно, що більшість людей зійде з дистанції, так і не отримавши омріяну фігуру чи не опанувавши сучасну високооплачувану професію.
Те, чим ви хочете займатися добру частину життя – це перше і найважливіше, з чим потрібно визначитися. І неважливо, скільки вам зараз років. Якщо з віком мета в житті змінюється – це нормально, так і повинно бути. Але не забуваємо, що ваша мета повинна бути цілком конкретною, і ви можете розрахувати приблизний час, коли досягнете перших значних результатів. Усвідомлення того факту, що за пів року ви досягнете певної значної позначки на шляху до успіху, даватиме сили місяць за місяцем рухатися до мети.
Ставте собі реалістичні цілі, щоб не розчаровуватися. Приміром, думка про те, що ви опануєте за 2-3 місяці професію дизайнера чи розробника, з великою ймовірністю призведе до розчарування в цій самій професії. Чому так відбувається? Тому що ви побачите, скільки всього ще треба вивчити, а 2-3 місяці вже позаду. І що робити – опускати руки? Багато людей так і роблять, і їхня невтілена мрія так і залишається мрією. А з часом і взагалі забувається.
Але якщо ви через декілька місяців скажете собі, що досягнули вже помітних результатів, хоч до цілі ще й далеко – це дозволить вам і далі йти цією дорогою. Бо замість витрачання часу на докоряння собі, на вгамування синдрому самозванця, який вперто нашіптує, що ви не варті цього, ви не достойні – ви можете витратити час значно продуктивніше, чи не так? Відмічайте в календарі чи записнику свій прогрес, і ви побачите, що насправді вже досить далеко просунулися, і зупинитися на пів дорозі виявилося б великою помилкою.
І якщо ця дорога займе рік, або навіть більше часу (замість 2-3 міс.) – і що з того? Ви ж не сиділи весь цей час, склавши руки, розумієте? Стабільно приділяючи якійсь справі 2-3 години щодня, ви рано чи пізно станете професіоналом в цій справі. Тільки так це працює, іншого шляху немає, якщо хочете заробляти чесною працею і своїми професійними скілами.
Тому кожного разу, коли відчуваєте, що видихнулися або надто сильно «газанули» – трошки пригальмуйте. Дайте собі день-другий на відпочинок, а потім з новими силами приступайте до роботи. Вода точить камінь, але це відбувається поступово, крапля за краплею.
І хоч ми народилися вільними людьми, які самі можуть і повинні, зрештою, обирати собі друзів, роботу і цілі в житті – і все ж ми часто озираємося на те, що скажуть інші. І якщо ви поділитеся з кимось своїми сумнівами і ваганнями, мало хто зможе надихнути на правильний вибір. Насправді ця опція доступна вам, цілком і повністю – треба тільки відкинути страхи і сумніви, і зробити нарешті вибір. Подумайте про те, де ви хочете бути через 5 років і чим хочете займатися. Ви ж чудово знаєте відповідь, чи не так? І які докази, які слова вам тут ще потрібні?
Ґреґ Маккеон радить користуватися цікавим правилом, яке можна умовно назвати «Правило 90%». Коли ви приглядаєтеся до якогось варіанту, оцініть його прийнятність для себе в межах від 1 до 100 Якщо отримана цифра нижче 90, це означає, що цей варіант потрібно відкинути вбік і не марнувати на нього час. Приміром, ви маєте на вибір декілька вакансій. Який для вас основний критерій для майбутньої роботи? Зарплата, суспільна значущість чи кар’єрний ріст? Виберіть найважливіший критерій і орієнтуйтесь на нього.
І сон. Нехтування таким важливим пунктом призведе до відчуття постійної втоми, яка легко перетвориться на вигорання, а то й на депресію. Красти години в свого сну – це красти в самого себе. Це непродуктивно і, між іншим, безвідповідально. Так, може трапитися, що за місяць недосипання ви просунетеся надто далеко, але цей магазинчик швиденько прикриється, бо організму не буде звідки черпати сили, щоб щось робити. Маленькі, але послідовні, кроки до мети і регулярний сон – це оптимальний рецепт досягнення успіху, докладаючи менше зусиль. На жаль, інших способів, кращих за цей, людство досі не винайшло.
Перед прийняттям справді важливого рішення спробуйте дослухатися до себе. Що каже вам інтуїція? Чи не обманюєте ви себе, переконуючи, приміром, в нереалістичних термінах досягнення цілі? Якщо відчуваєте, що щось не так – це означає тільки одне: справді щось не так. Спробуйте поглянути на це рішення під іншим кутом зору. Поставте собі ті питання, які не ставили раніше, і дайте на них чесну відповідь.
Ще один важливий пункт – це вміння відмовити там, де це дійсно необхідно. На вас напосідає набридливий колега чи товариш, вимагаючи щось для себе, бо так звик. Незручно відмовляти? Що ж, а як інакше? Підкоряючись чужим правилам, не вийде прийти до успіху, та ще й докладаючи менше зусиль при цьому. А якщо людина образиться на вас – ну а що робити, власне? Постійно догоджати їй, щоб не образилася? На жаль, це шлях в нікуди. Ні – значить ні, і не інакше.
Якщо ви коли-небудь робили ремонт, то чудово знаєте, що він в результаті займе значно більше часу, і потягне за собою більше ресурсів і зусиль. Це аксіома, яка не потребує доведення. А ваш рух до успіху – це той самий «ремонт», апґрейд власної особистості. Тобто ви повинні бути готовими до того, що в якийсь момент просування вперед може загальмуватися. А це все – додаткові нерви, кошти і час. А якщо будете готовими до такого сценарію, часу на горювання витратите значно менше. А особливо «прокачані» в цьому плані люди і взагалі не запаряться цим, бо розуміють одразу цю велику істину: непередбачувані обставини на те й непередбачувані, бо їх не можна передбачити наперед.
Отже, дотримуючись усіх цих рекомендацій, ви зможете послідовно, крок за кроком, рухатися до успіху, докладаючи менше зусиль.
Короткий світловий день, холод і осіння мряка впливають на настрій, а втома, апатія і навіть легка депресія — компаньйони гнітючих осінніх днів. Втім, скористайтеся нашими порадами, щоб мінімізувати стрес від перебування в такій непривітній «компанії».
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».