Навіть будучи кваліфікованим фахівцем, означає вивчати щось нове, адже наш динамічний світ постійно розвивається, і будь-яка сфера діяльності постійно поповнюється свіжими знаннями. Тому вміння ефективно навчатися є однією з найцінніших навичок, які можна і треба завжди розвивати.
Автори книги «Засіло в голові. Наука успішного навчання» стверджують, що більшість людей не вміють правильно вчитися і здобувати нові знання. Наприклад, перечитування. Всі ми в школі навчалися подібним способом – перечитали вдома заданий параграф з якогось предмету, потім перечитали його на перерві перед уроком, і переказали на уроці. Здається, що таким чином ми отримали нові знання. Але минає зовсім небагато часу, як ми вже й не згадаємо, що ми тоді читали.
Чому так відбувається? Перечитування тексту створює ілюзію знання, яке, в свою чергу, наділяє нас примарними сподіваннями, що ми згадаємо прочитану інформацію, коли виникне потреба, хоча це зовсім не так. Звідси можна зробити невтішні висновки – наші зусилля і час, затрачені на вдумливе перечитування, не виправдовують себе. Проблема подібного підходу до навчання полягає в тому, що він дає тимчасовий результат. А щоб закріпити знання в довгостроковій пам’яті, потрібно застосувати зовсім інші підходи.
Розглянемо ключові моменти, як ефективно здобувати нові знання. І на перше місце поставимо самоопитування.
Щоб знання надійно закріпилися в довгостроковій пам’яті, під час ознайомлення з новим матеріалом важливо привчити себе ставити важливі питання.
Виділимо трійку найважливіших питань:
1. Яку основну думку я можу винести з цієї інформації?
2. Які поняття і концепції не були мені знайомі раніше?
3. Як нові знання застосувати до того, що я вже знаю?
Подібне самоопитування дозволить не «зникнути» знанням з пам’яті; а щоб надійно закріпити їх у себе в голові, потрібно щотижня знаходити час на це важливе заняття – і не тільки на предмет нещодавно прочитаного матеріалу, а й матеріалу, який ви вже вивчили раніше. Це дуже продуктивний спосіб відкласти знання в пам’яті, хоча він може видатися на перший погляд не надто ефективним.
Монотонність в опануванні нового матеріалу знижує здатність нашого мозку концентруватися. А низька концентрація дорівнює гіршому засвоєнню матеріалу. Чергування різних типів завдань дозволить мозку тримати себе в тонусі. Наприклад, вивчаючи математичні формули, доцільно розв’язувати по черзі задачі, які вимагають різних підходів у їхньому вирішенні.
Навіть коли ми гадаємо, що добре вивчили новий матеріал, ми ошукуємо самі себе. Як добре ми не завчили, приміром, нові слова з англійської мови, через деякий час вони забудуться, бо так працює наша пам’ять – вона «підчищає» ту інформацію, якою, на її погляд, ми не користуємося. Тому при поглибленому вивченні тієї ж англійської – та й не тільки англійської, будь-якого матеріалу – важливо час від часу повторювати вже вивчене раніше. Так наш мозок розумітиме, що ці знання потрібні і витирати їх з пам’яті не потрібно.
Пошук схожих аналогій із вже опанованими знаннями дасть можливість побудувати асоціативні зв’язки в пам’яті, поєднавши нові знання з раніше здобутими. Це працює наступним чином: ви прив’язуєте певну метафору чи якийсь яскравий образ, вже засвоєний раніше, до вивчення нового матеріалу. Чим краще ви усвідомите, як співвіднести нові знання із вже наявними, то краще вивчите нове і більше асоціативних зв’язків утвориться, що значно підвищить ефективність навчання.
Ще один чудовий спосіб, який допоможе краще опанувати нові знання – це генерування наперед можливих варіантів вирішення завдань. Бувало у вас так, що ви пробували наперед вгадати, як завершиться у фіналі книга чи фільм? Подібний принцип варто застосовувати у навчанні. Приміром, при вивченні іноземних мов варто виконувати вправи, коли потрібно вписувати в текст пропущені слова. Подібний підхід значно ефективніше зафіксує нові слова у пам’яті, ніж просте ознайомлення з текстом. Або ж перед вивченням нового матеріалу спробуйте заздалегідь пояснити собі те основне, що очікуєте в ньому побачити, а потім перевірте, чи не помилилися.
Здатність об’єктивно аналізувати ті чи інші сторони своєї особистості важлива і в повсякденному житті, і в побудові кар’єри. Якщо хочете ефективно здобувати нові знання, навчитися об’єктивно «інспектувати» самого себе – критично необхідний навик. Кожного дня чи після кожного заняття добре було б ставити собі наступні питання:
1. Що у мене вийшло добре і що саме можна було зробити ще краще?
2. Що вивчити додатково, щоб краще опанувати матеріал?
3. Які стратегії я можу застосувати наступного разу, щоб отримати ще кращі результати?
Об’єктивна оцінка дозволяє уникнути ілюзії знання, про яку згадувалось на початку статті.
Отже, ми з вами розглянули основні техніки і прийоми, які дозволять ефективно здобувати нові знання. Якщо застосовувати ці навички щоразу при вивченні чогось нового, досить скоро це ввійде в хорошу звичку. А хороші звички, як і погані, теж мають властивість закріплюватися в нашій поведінці, бо так працює наш мозок.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?
Jobs.ua хоче підтримати Кращих Роботодавців і розширити можливості Шукачам роботи у важку хвилину, тому продовжує працювати в галузі працевлаштування та зберігає знижки і можливість безкоштовного розміщення вакансій для роботодавців.
Пропонуємо вам познайомитися з перспективною сучасною професією, яка допомагає компаніям приймати рішення на основі даних, а не інтуїтивно.