Ваш акаунт не активовано. Перевірте пошту. 
    1. Робота в Україні
    2. Публікації про роботу
    3. Все про роботу
    4. Життя в колективі
    5. Як підвищити рівень комунікабельності

    Як підвищити рівень комунікабельності

    14.09.2020 113
    Як підвищити рівень комунікабельності

    Як підвищити рівень комунікабельності

    14.09.2020     113

    П'ять правил для підвищення рівня комунікабельності

    Багато хто плутає балакучість із комунікабельністю. У першому випадку людина може протягом годин набридати співрозмовникам, вперто не помічаючи, що їм зовсім нецікава тема. Таку персону інакше як балакуном назвати не можна. Комунікабельність не пов'язана з багатослів'ям, при цьому навколишні дослухаються до думки такої людини.

    Одні люди мистецьки володіють даром захоплювати слухачів своєю розповіддю, зате інші ледве спроможуться «вичавити» кілька речень. Комунікабельність вважається вродженою рисою. Але невже не можна зарадити людям, які позбавлені цього таланту?

    Дослідження довели, що навички комунікабельності набуваються протягом життя. Але одні люди приділяють цьому питанню чимало часу, а інші — «ставлять на собі хрест», вважаючи себе обділеними.

    Практика показує, що результату можна досягти, потрібно лише послідовно іти до своєї мети:

    • перше й головне. Слід навчитися долати дискомфорт, який виникає у процесі вимушеного спілкування;
    • другий напрямок — виконувати вправи на риторику.

    Для зручності ми розробили п'ять кроків, що допоможуть боротися з дискомфортом, та три прості вправи для покращення красномовства. Їх виконання не забере багато часу, але результат буде помітний практично відразу — ви обов'язково навчитеся спілкуватися та гарантовано перейдете на новий рівень комунікабельності.

    Вправи на риторику

    Перше завдання

    Потрібно взяти книгу, розкрити її на будь-якій сторінці та вибрати п'ять випадкових слів. Завдання полягає в тому, щоб скласти з ними невелику усну розповідь. Активізуйте фантазію, але стежте за чіткістю вимови й дотриманням інтонації. За пів години потрібно скласти не менше чотирьох розповідей, використовуючи слова з різних сторінок.

    Користь цієї вправи полягає в розвитку мислення й уяви. Також людина вчиться швидко імпровізувати, що дозволить оперативно орієнтуватися у разі раптової зміни обстановки. Ця навичка буде особливо корисний під час розмови, коли потрібно відповідати на поставлені запитання.

    Друге завдання

    Потрібно виконати попередню вправу перед дзеркалом. Наступний крок — змоделювати ситуацію, яка викликала засмучення, і поспостерігати за своєю реакцією на негативний подразник.

    Що говорив співрозмовник? Якою була ваша реакція на його слова? Що краще було відповісти? Який вираз з'явився при цьому на обличчі? Чи все вам подобається? Якщо ні, то що саме слід вдосконалити?

    Третє завдання

    Потрібно прочитати невеличкий уривок тексту, не більш як на дві сторінки. Потім необхідно увімкнути диктофон і переказати прочитане. Далі прослухайте розповідь і виділіть моменти, які потребують доопрацювання.

    Що саме не сподобалося? Можливо, голос звучить невпевнено чи існує проблема з чіткістю вимовляння слів? Доцільно прослухати запис кілька разів, щоб вловити навіть найменші нюанси.

    Цю вправу добре виконувати разом із другом, який допоможе виявити всі недоліки. Нехай він чи вона також прослухає запис. Дуже часто сторонній погляд помічає більше, ніж власний. Тому в цьому випадку поради не слід сприймати це як критику, обов'язково візьміть почуте на озброєння.

    Як подолати психологічні бар'єри

    комунікативні контакти

    Умовно весь процес можна розділити на п'ять кроків.

    По-перше, не слід уникати спілкування. Комунікативні контакти, навіть випадкові, допомагають досягти взаєморозуміння з оточуванням. Проявляйте люб'язність до людей, які звертаються з проханням. Для цього потрібно уважно вислухати, чого хоче співрозмовник, а потім ввічливо надати відповідь на запитання. Якщо ви не можете допомогти, то бажано пояснити, чому саме. Наприклад, випадковий перехожий намагається з'ясувати місце знаходження певного будинку. Якщо ви цього не знаєте, то існує два варіанти відповіді: сказати на ходу «Не знаю» або зупинитися й відповісти: «Вибачте, але не можу допомогти». Різниця очевидна та відразу впадає в око. Перший варіант аж ніяк не надихає на подальше спілкування. Зате у другому відразу видно ввічливу людину.

    По-друге, необхідно знайти щось приємне в розмові. Наприклад, ви чекаєте в гості родича або знайомого, який любить поговорити про нудні речі — футбол або риболовлю. Тож наперед настроюєтесь на дуже нецікавий вечір. Але цього можна уникнути. Достатньо проявити ініціативу у виборі теми, щоб знайти напрям, прийнятний для вас обох. Щоб зацікавити співрозмовника, потрібно ставити йому запитання та звертатися за порадами.

    По-третє, візьміть ініціативу на себе — починайте розмову першим. Навіть якщо настрій не сприяє спілкуванню, не варто вдавати, що не помічаєте на вулиці знайомого. Для того, щоб привітатися й перекинутися кількома реченнями на кшталт «Що нового?», не потрібно докладати надмірних зусиль. Не виключено, що зав'яжеться невимушена розмова, від якої обов'язково стане легше. Адже вас не буде гризти сумління за проявлену неввічливість. Також не потрібно буде розмірковувати, чи впізнав вас знайомий і чому він перший не підійшов.

    По-четверте, артистизм ще нікому не зашкодив. Поспостерігайте за людьми, яких охоче слухають оточуючі. Під час розповіді вони ніколи не поспішають. Не забувають про цікаві деталі, навіть додають дещо від себе, щоб підкреслити колорит. Але не потрібно сприймати це як заклик до брехні, адже рано чи пізно обман викриється. Проте варто прикрасити монолог іронічними зауваженням чи влучними порівняннями, які зроблять його «живим», що привабить слухачів.

    По-п'яте, оптимізм не можна втрачати за жодних обставин. Сумні очі та понурий вираз обличчя не заохочують до розмови, тоді як усмішка завжди прикрашає обличчя. З такою людиною ніхто не відмовиться поспілкуватися. Тому беріть це на озброєння та посміхайтеся якомога частіше.

    Читайте також

    ↑ Вгору