Ніби парадоксально звучить, чи не так? Амбіційним людям складно в це повірити, і на практиці багато дійсно практичних і цінних порад ігноруються. А даремно. Jobs.ua пропонує вам на прикладі такої професії, як письменник, розглянути важливість одного практичного вміння. Дотримуйтесь його, і ви навчитеся працювати менше, але встигати при цьому – значно більше.

Письменник – професія?

Так, професія, та ще й яка! Багатьом людям складно в це повірити, адже коли вони беруть до рук книгу, та читають вже готовий роман – багатьом людям важко повірити, що письменник над цим романом, можливо, працював декілька років. Виправляв, переписував, щось додавав чи віднімав. Особливо коли після написання роману в його творчість втрутився редактор і вніс свої правки. Чужа людина – і вносить свої правки, уявляєте? Для письменника це досить часто – великий головний біль.

Але це – дещо інша історія. Повернемося до письменника і його праці.

Роман пишеться кілька років, так? Уявіть, скільки це роботи, скільки годин, проведених перед текстовим редактором і записниками, щоб потім читачі могли потішитися цікавими персонажами і вдало складеним сюжетом! Скільки творчих метань і раптових осяянь, переведених з власної голови на папір, образно висловлюючись! І сам роман, нарешті – переписаний, можливо, добрий десяток разів. Добрий десяток разів – і таке буває. Якщо ви поцікавитеся цим питанням в інтернеті, то чимало цікавинок дізнаєтеся про безліч відомих творів. І те, як важко вони давалися своїм творцям. А бувало і навпаки – видатні романи писалися швидко і легко, ніби тільки того й чекали. І таке буває, і це правда.

Але повернемося до теми нашої статті.

Отже, як працювати менше, а встигати – більше?

Письменнику, щоб написати середній за об’ємом роман, доведеться наполегливо попрацювати протягом кількох – мінімум! – місяців. І це тільки для створення чорнового варіанту свого творіння. І це ж не рахуючи тестових читацьких сесій з бета-рідерами і внесення правок за їхніми зауваженнями. А ще редактор з коректором, близькі люди, можливо – ті, які можуть поділитися влучною порадою. А це все – робота.

Тому клопотів у письменника вистачає навіть після написання роману. А писати більше двох годин в день (мається на увазі – підряд) – досить складно. Мозок втомлюється, знижується концентрація, переписування і редагування займають більше часу. То що ж робити в такій ситуації?

Відповідь проста і легка як сонячний день – закрийте ноутбук і перепочиньте. Займіться іншими справами – особливо, якщо ви працюєте віддалено. Сходіть в магазин, поприбирайте вдома, приготуйте їжу чи вимийте посуд. Вигуляйте собаку чи початьтеся з друзями. Коротше, переключіть мозок з роботи на відпочинок. І все у вас вийде, і не потрібно переживати, що робота «стоїть». Робота не стоїть і не лежить, а ви відпочиваєте і набираєтеся сил. Ось так потрібно думати, в такому позитивному ключі. А за деякий час, коли повернетеся до роботи, будете навіть трохи зголоднілими за нею.

І знаєте, що втамує цей легкий голод за роботою? Годинна натхненної праці. А година натхненної праці, безумовно, цінніша двох годин вимушеної, неуважної, нелюбої серцю роботи. Хіба не так?..