Токсичний стиль керівництва – це справжнє горе для підлеглих. Від такого начальника можна навчитися багатьом професійним навичкам, але це навчання відбувається в такій нестерпній атмосфері, що іноді немає бажання до роботи від слова зовсім. Так, токсичний керівник володіє фантастичними знаннями, його здібності вражають, але спілкуватися з ним неможливо. Чудовий приклад такого начальника – це доктор Хаус у блискучому виконанні Х’ю Лорі. Це видатний лікар, його вміння в царині діагностики вражають і викликають захоплення, але працювати з ним нестерпно. І навіть його безпосередня начальниця не може впоратися з його токсичною манерою поведінки.

Зрозуміло, що досить часто за такою поведінкою і хамськими манерами ховаються серйозні психологічні травми, часто набуті ще в дитинстві. Але хіба підлеглим такого керівника від того легше? Свої травми потрібно пропрацьовувати-проговорювати на сеансах в дипломованого психоаналітика, а не виливати свою агресію на підлеглих.

Ділова етика і токсичний керівник – ці поняття несумісні. Для такого начальника не існує жодних перепон і бар’єрів, він може з легкістю жбурнути у свого підлеглого все, що трапиться під руку, або навіть у буквальному сенсі полізти в бійку, доказуючи свою позицію за допомогою кулаків, хоча спокійно можна було б обійтися словами. Хто працював з таким начальником, той знає, про що мова. Токсичні керівники створюють небезпечне робоче середовище, в якому замість злагоди і взаєморозуміння панує агресія і негатив.

Проблеми, які несе із собою токсичний стиль керівництва

Наша країна помалу відходить від радянських звичаїв і традицій, від тоталітарного режиму, в якому панували негласні правила: «Слово начальства – закон», «Я начальник, а ти дурень». Ці деструктивні правила ще міцно засідають в головах багатьох українців, особливо старшого віку, які зростали за часів Радянського Союзу. Але подібний підхід до керівництва в цивілізованих країнах неприпустимий з багатьох причин: на Заході поважають права людини, і начальник вважається таким самим найнятим працівником, як і його підлеглі. І ображати інших співробітників йому не дозволено, який би високий ранг така людина не займала.

Тому в європейських чи американських компаніях керівник ніколи не дозволить собі кричати на працівників чи всіляко їх принижувати. В нас, на жаль, ситуація поки що бажає кращого. В Україні, на жаль, небагато компаній усвідомлює, що від такого керівника більше шкоди, ніж користі. Такій людині схильні йти на уступки, бо його експертні якості настільки важливі, що можна знехтувати плинністю кадрів та психологічним кліматом у колективі. Але внаслідок непорозуміння з таким керівником цінні кадри можуть покинути компанію. Компанія може також понести репутаційні втрати, бо екс-працівники в подальшому відгукуватимуться негативно не лише про свого колишнього працівника, а й про компанію в цілому, яка дозволяє працювати таким людям, закриваючи очі на їхню недопустиму в цивілізованому суспільстві поведінку.

Майкл Скотт з «Офісу» – типовий токсичний керівник

Ще один класичний приклад такого начальника, тільки значно лояльнішого до своїх підлеглих, ніж доктор Хаус – персонаж популярного американського ситкому «Офіс», регіональний менеджер паперової компанії «Дандер Міфлін» Майкл Скотт. Він не добирає вислови в спілкуванні з підлеглими, відпускає непристойні жарти, часом расистські чи з натяком на ейджизм; з таким керівником-самодуром складно працювати, бо такі люди не терплять думки, відмінної від їхньої. Вони не люблять, коли їм йдуть наперекір: все має бути по-їхньому, навіть якщо такі дії шкодять колективу чи самій компанії.

Але Майкл Скотт – не найгірший варіант керівника, який може вам трапитися. Він вважає колектив своєю сім’єю, переживає за багатьох підлеглих майже як за самого себе. Не найгірший начальник, одним словом, хоча зі своїми недоліками.

Чи можна дати раду з таким керівником?

З таким начальником неможливо впоратися. На нього не подіють вмовляння чи зауваження. Навпаки, це може ще більше розізлити його. В таких людей є лиш один аргумент: «Щось не подобається? Звільняйся. Тебе ніхто тут силою не тримає». І варіантів тут два – або терпіти психологічне насилля, або звільнитися і забути про таку роботу як страшний сон. Питання полягає в тому, чи є заради чого жертвувати своїм емоційним комфортом і ментальним здоров’ям: можливо, на цій роботі ви здобуваєте безцінний досвід або отримуєте велику зарплату.

Автор цієї статті мав незабутній досвід роботи під керівництвом токсичного начальника (диригент музичного оркестру). Професіонал своєї справи – це правда, але з підлеглими він поводився не найкращим чином. Звісно, за винятком своїх улюбленців, яких було декілька. Улюбленцям, до слова, прощалося те, що не прощалося іншим: наприклад, спізнення на репетицію або взагалі відсутність на репетиційних заняттях; диригент навіть не звертав на це уваги, але міг спокійно відігратися за їхню відсутність на інших підлеглих. Користуючись тим, що він незамінний на своїй посаді – а це дійсно було так, бо диригентів його рівня не так то просто знайти – він дозволяв собі принижувати артистів оркестру, влаштовувати якісь незрозумілі сварки і сутички на рівному місці. Там, де легко можна було уникнути непорозумінь, він розпалював конфлікт ще дужче. Послухатися чиєїсь поради зі сторони? Ви що, серйозно? Я найрозумніший і знаю найкраще за всіх!

З керівництвом району та міста він теж мав постійні суперечки. Кожна репетиція, кожен виступ перетворювався на суцільний стрес: так не стань, те не зроби, тут не повернись, тут не зіпрись… Коротше, суцільна тотальна диктатура, хейт і аб’юз, якщо говорити по-сучасному. Під його керівництвом неможливо було працювати, і як би автор статті не любив музику і який потяг не мав би до неї, в кінці кінців довелося звільнитися.

Який висновок тут напрошується? Висновок тільки один: якщо вам дорогі власні нерви і ментальне здоров’я, як би вам не подобалася нинішня робота, починайте шукати нову, якщо ваш начальник – токсична людина. З таким керівником далеко не заїдеш, а зіпсовані нерви потім важко буде відновити. Трапляється навіть таке, що люди впадають у депресію чи емоційно вигорають, не витримуючи напруги, якою їх щедро опромінює токсичний керівник. Поки такий начальник відчуває, що його позиції сильні і звільнення йому не загрожує, бо він великий професіонал і нема кому його замінити, він буде дотримуватися агресивного стилю керівництва.

Корисні поради, щоб витримувати товариство токсичного начальника

Не кожна людина володіє настільки потужним психоемоційним ресурсом, щоб витримувати подібний натиск агресії і зневажливого ставлення до себе. А токсичному керівнику зазвичай байдуже, що думають про нього підлеглі: в нього значний імунітет до нелюбові і презирства в свій бік. Якщо ви по якійсь причині не можете звільнитися, дотримуйтеся наступних порад, щоб максимально згладити негатив від спілкування з токсичним керівництвом.

• 1. З того самого моменту, як ви визначили, що ваш начальник – токсична людина, не дозволяйте йому переходити межі. Пам’ятайте, що морально натиснути на вас можна з такою силою, наскільки ви самі дозволите це зробити.
• 2. Уникайте конфліктів наскільки це можливо; спілкування з токсичним керівником – це чудова нагода проявити максимальну гнучкість у спілкуванні. Навіть якщо з часом ви зрозумієте, що звільнення не уникнути, набуті навички у комунікації з такими людьми знадобляться вам у майбутньому.
• 3. Іноді такі керівники люблять сказати кілька слів, дати рознарядку, і піти займатися своїми справами. Щоб уникнути непорозумінь, ставте уточнюючі питання, щоб максимально зрозуміти покладені на вас завдання. Виконуючи якісно свою роботу, до вас виникне менше претензій.
• 4. Бажано також фіксувати усі домовленості письмово, щоб у разі чого ви змогли пред’явити беззаперечні аргументи на свою користь.
• 5. Коли відчуєте, що натиск у ваш бік ослаб, спробуйте поспілкуватися з начальником наодинці. Ви повинні бути готові озвучити йому ті межі, які вважаєте прийнятними в робочій атмосфері, а також відверто поговорити про те, що вважаєте недопустимим у спілкуванні.
• 6. Частково налагодити спілкування з токсичним керівником допоможуть книги з конфліктології, в яких автори детально розбирають різновиди конфліктів і як їм протистояти. Також радимо ознайомитися з книгою Марка Ґоулстона «Я чую вас наскрізь», в якій автор пропонує корисні поради і практичні інструменти, як вирішувати конфліктні ситуації і дійти порозуміння з найскладнішими людьми.