Ритм життя сучасної людини нагадує білку в колесі. І чим густонаселеніше місто, тим шаленішим він є. Жителі мегаполісів навіть страждають на синдром втрачених можливостей. Тобто навколо них відбувається стільки всього цікавого, що розуміння того, що на всі події та заходи не вдасться встигнути, наповнює людину відчаєм і морально спустошує.

Тому на заміну культу гонитви за успіхом приходить новий тренд, повністю протилежний йому за своєю філософією: slow life. До речі, якщо взяти slow life за основу, можна раз і назавжди позбутися цього причепливого синдрому втрачених можливостей. А оскільки наш портал присвячений пошуку роботи та працевлаштуванню, давайте розберемося з таким важливим питанням – Як правильно уповільнитися, і щоб при цьому не нашкодити своїй кар’єрі?

Slow life – стара філософія на новий лад

Люди, які практикують медитації, які живуть за принципами даосизму чи дзену, у принципах slow life не знайдуть для себе нічого нового. Перебувати в моменті та потоці, приділяти час своїм думкам та саморефлексії, вміти помічати прекрасне в усьому, що нас оточує, а також відчувати радість від цього – як бачите, slow life не вчить нічого новому. Але не вчить нічого новому тих, хто й без цього новомодного словосполучення знає ці речі. Знає і практикує, що важливо. Не забуваємо, що це різні речі – не лише знати, а й щодня практикувати.

Але повернемося до slow life, адже в цій статті ми хочемо розібрати саме це питання: Як правильно уповільнитися та не нашкодити при цьому кар’єрі.

Slow life – як не завалити все на старті?

Уявіть ситуацію: вас втомив шалений ритм життя великого міста, і ви вирішили трохи «вповільнитися». Ви відчуваєте радість від того, що шалений ритм життя тепер позаду, вас ніхто не змушує ставити грандіозні цілі і досягати їх у найкоротші терміни. Та й доводити тепер усім, що ви перші у всьому, за що б не взялися – не потрібно. Ви можете спокійно і по-новому переосмислити своє життя.

Але тут є один нюанс. Захопившись slow life, важливо не завалити баланс. Не втратити почуття міри. Бо якщо ви опинитеся в кабінеті шефа і матимете неприємну розмову, бо постійно переносите робочі завдання, мотивуючи тим, що «сповільнилися по життю» – вам буде не тільки неприємно вислуховувати його зауваження, а ви ще й поставите під удар свою кар’єру. Пам’ятайте, що будь-яка життєва філософія, доведена до крайнощів, принесе негативний результат.

Маленькі кроки – ось де велика сила!

«Навіть шлях на тисячу лі починається з одного кроку». Цей славетний афоризм взятий із філософського трактату «Дао Де Цзин» авторства Лао-Цзи. Уявіть собі – ця книга була написана 2,5 тис. років тому, тобто за п’ять століть до народження Христа! А люди вже тоді знали, як потрібно чинити для того, щоб залишатися в ресурсі і досягати своїх цілей. Маленькі кроки. Щодня. Ось вам секрет успіху у всіх справах. А також один з варіантів відповіді на наше питання (в цій статті буде кілька варіантів відповіді на питання, винесене в заголовок статті – але всі вони правильні).

Зміни – поступово!

Йдемо далі. Ще один правильний варіант відповіді на наше питання – це навчитися втілювати зміни поступово. Якщо ви засинатимете з думкою, що завтра – от сто відсотків вже завтра! – розпочнете життя по-новому, і в цьому «розпочинанні життя по-новому» міститься надто багато пунктів:

• Займатимуся спортом,
• Обов’язково бігатиму вранці,
• Почну вчити англійську,
• Почну вчити програмування,
• (і ще декілька пунктів на ваш розсуд) –

– то не дивуйтеся, що наступного дня все лишиться так, як і було досі. А все тому, що чим масштабніші зміни ви запланували, тим поступовіше потрібно їх втілювати. І навіть якщо ви «протягнете» новий план декілька днів підряд, в якийсь момент повсякденна рутина затягне вас, і ви почнете «підхалтурювати» і, зрештою, все повернеться до старого ритму життя.

На розвиток будь-якої звички потрібно декілька тижнів, тому краще зробіть так: випишіть на папір список усіх нових справ, якими ви хочете зайнятися, і розплануйте їхнє поступове втілення. Бо якщо взятися за все одразу, можна не потягнути цю справу. Так, це важливий момент, не зайве і повторити.

Розстановка пріоритетів

Секрет полягає у тому, щоб навчитися уповільнюватися там, де це справді можливо. Але якщо у вас горять дедлайни чи накопичилося чимало невирішених робочих питань – спершу розберіться з ними усіма, а «уповільнюватися» будете на дозвіллі. Коли п’єте чай вранці чи ввечері. Коли йдете з роботи. І йдете не так, як зазвичай це робить більшість людей – тобто коли ваша голова забита одними клопотами – а вчитеся зауважувати, що навкруги вас. Який погожий день, як гарно пахнуть квіти на вулиці, як вітер приємно обвіває обличчя.

Щоб почати реально практикувати slow life вже відсьогодні, поставте собі завдання на кожен день: помічати декілька прекрасних речей навколо, коли виходите на прогулянку чи йдете на роботу. Безкоштовних речей, не тих, які потрібно купувати за гроші – тобто одяг, смачну їжу та напої тощо. Так ви привчатимете себе до перебування в моменті. Знаєте, так багато людей ходить повз квіти щодня, але так мало людей зупиниться бодай на секунду, щоб вдихнути їхній аромат. Подумайте про це просто зараз, гаразд? Відкладіть прочитання статті на хвилинку і просто поміркуйте про це. А наступного разу, коли вийдете на вулицю, підійдіть до першої-ліпшої квітки, яка зустрінеться на вашому шляху, і насолодіться її ароматом.

І так – щодня. Хороший перший крок, щоб почати практикувати slow life.

Баланс і пріоритетність – як правильно їх синхронізувати?

Давайте з'ясуємо одну важливу річ: потрібно навчитися проявляти гнучкість у питаннях балансу. Адже баланс означає не поділ часу між різними завданнями в однакових пропорціях. Співвідношення балансу може змінюватися, якщо у вас є більш пріоритетні завдання і, відповідно, менш пріоритетні. Приміром, якщо ви поставили ціль змінити своє життя за це літо – змінити в кращу сторону, звісно – і ви сформували для себе ціль (або декілька цілей), то ці завдання будуть для вас більш пріоритетними, ніж будь-які інші. А тепер перенесемо цю модель в кар’єрну площину: на роботі у вас є важливі проєкти, і є менш важливі. Наприклад, через тиждень дедлайн. Це означає, що наступні 5-6 днів вам потрібно суттєво прискоритися. Можливо, пожертвувати декількома вечірніми прогулянками чи заняттями зі спорту. Але ця думка, ця зміна пріоритетів в ці декілька днів вас не засмучує, бо ви знаєте, що після дедлайну повернетеся до звичних прогулянок і занять спортом. Бо якщо не змінити пріоритетність завдань на найближчий тиждень, думки про непід’ємний дедлайн провокуватимуть зайвий стрес. А до чого веде зайвий стрес, ми всі чудово знаємо: втома та недосипання, переїдання (або недоїдання та життя на одній каві і сигаретах) і втрата сил. Це деструктивний шлях, який веде в нікуди. Тим паче, стрес, втома та недосипання напряму впливатимуть на якість вашої роботи.

Slow life: як навчитися слухати себе?

Slow life – це про те, щоб навчитися слухати себе. Уявіть ситуацію – машина, в якій ви перебуваєте, мчить із шаленою швидкістю по автостраді. Припустимо, 250-300 км/год. Непогана швидкість, еге ж? Але що відбувається з пасажиром, який перебуває всередині машини і мчить по автостраді з такою самою швидкістю? Все, що перебуває обабіч траси, на такій швидкості виглядатиме розмитим. А щоб розгледіти все те, що довкола машини, потрібно стишити швидкість до 20-30 км/год. Тільки тоді ви матимете час, щоб розгледіти кожен кущ, дерево, квітку. І чим повільніша швидкість, тим краще ви зможете роздивитися найдрібніші деталі, які ви на шаленій швидкості просто фізично не могли помітити.

Розумієте аналогію? Мова про розвиток усвідомленості, тобто вміння контролювати свій розум, свої думки, концентрацію та увагу. Тільки тоді ви навчитеся слухати себе, і аж ніяк не раніше. Але для розвитку цього вміння вам знадобиться терпіння. Будьте терплячими, практикуйте щодня вміння контролювати власний процес мислення – і ця навичка натренується так само, як можна натренувати м’язи тіла за умови регулярного відвідування спортзалу.

А навчать вас «заземлятися» в поточному моменті наступні питання:

• Де зараз перебуває моя увага та концентрація? Про що я думаю (про щось важливе чи несуттєве)?
• Чи знаходжусь я в моменті? (чи мої думки літають хтозна-де?)
• Що саме хвилює мене зараз, які відчуття я при цьому відчуваю?

Такі думки допомагають повернутися в момент тут-і-зараз, допомагають усвідомити силу і потенціал тієї миті, в якій ви зараз перебуваєте. Усвідомлення таких речей може (і повинно) штовхнути вас до управління власним життям. Це коли ви просто берете й робите, а не губитеся в сумнівах та ваганнях. Уявіть собі, скільки часу кожна людина втрачає упродовж життя, безплідно міркуючи над різними речами. І це замість того – щоб взяти і зробити. Якщо привчите себе до такого, ваш режим slow life ніяк не нашкодить вашій кар’єрі. Бо ви встигатимете все, і навіть більше.

До речі, детальну інструкцію про те, як навчитися робити це, можна дізнатися з прекрасної книги Екхарта Толле «Сила моменту тепер». Цікава і змістовна книга. Мастрід, як кажуть нейтів спікери англійської.