Де б ви не працювали, в кожному колективі ви зустрінете бодай одного співробітника, який буде постійно скаржитися, як йому не подобається його робота. Але таким людям, на жаль, ніколи не вгодиш: вони мають звичку скаржитися всюди і на все підряд. Про таких людей формується одне-єдине враження: здається, вони по-інакшому й не можуть.
І якщо в такій людині ви впізнали себе, засмучуватися не варто. Краще міркувати продуктивно, і почати нарешті позбавлятись цієї неприємної звички – звички постійно скаржитися на свою роботу.
Якщо поміркувати над причинами такої поведінки, то в більшості випадків виявиться, що це просто негативна звичка, сформована ще в дитячому чи підлітковому віці. Спочатку в школі не подобалися оцінки та екзамени, дратували однокласники і нудні урочистості, в підлітковому віці теж чимало причин для невдоволення, особливо якщо ви родом з небагатої сім’ї; а по мірі дорослішання причин для невдоволення виявляється в рази більше, і вони мають тенденцію наростати, мов снігова куля. Не одружилися до тридцяти – погано; одружилися – теж не дуже добре, бо скільки клопотів, виявляється, мають батьки! І так про все на світі можна сказати. Міркуючи в негативному ключі, до всього можна придертися, у всіх речах можна побачити негативний сенс.
Виходить, що ви можете мати доволі непогану роботу – якщо порівнювати, приміром, середні показники по місту чи країні, – але через постійну звичку скаржитися не помічатимете плюсів своєї роботи.
Розглянемо, як звичка скаржитися впливає на вас і на оточуючих.
Емоційний дискомфорт виникає як у людини, яка скаржиться, так і в людей, які мали нещастя поспілкуватися з таким індивідом. Від постійних скарг страждають усі, але найбільше дістається самому скиглію. Позитив притягує позитив, а негатив притягує ще більше негативу. Тому такій людині можна тільки поспівчувати: скільки негативних думок присутні в її голові! Це й призводить до того, що людина мучиться від своїх же думок, але й не може скинути цей баласт негативу, бо звичка намертво в’їлася в підкірку головного мозку.
І це ще не весь негатив:
Зрозуміло, що всім хочеться приходити на роботу як на свято, а не тільки з необхідності заробляти чимось на життя. Але зрозумійте, що постійним ниттям ситуацію не покращиш. Найкращий варіант, щоб почалися в житті зміни – це почати змінюватися самому.
Ви ж хочете, щоб на роботі атмосфера була комфортною, щоб з колегами підтримувати дружні стосунки? Тоді варто перестати грузити їх негативом. Подумайте над тим, як покращити те, що вже маєте. А ще перестаньте порівнювати себе з іншими. Це дуже неприємна звичка, бо вона провокує багато негативу. Заздрощі і різноманітні комплекси – не повний список того, що криється за звичкою порівнювати себе з іншими. Пам’ятайте, кожен має свої таланти, і ви теж їх маєте.
Важливо навчитися відчувати вдячність за те, що вже маєте в своєму житті. Ви маєте житло, а мільйони людей в світі не мають власного житла; ви маєте роботу, а багато людей є безробітними; ви спите в теплому ліжку, а скільки людей змушені виживати на вулиці! Бачите, скільки вже причин для вдячності? А це ми тільки взялися перелічувати позитивні моменти в житті.
Тому візьміть за звичку згадувати перед сном ті кілька речей, за які ви вдячні саме цього дня. Вам трапився на вулиці пухнастий кіт, якого ви погладили і підгодували? Вам всміхнувся привабливий незнайомець (незнайомка)? Погода сьогодні була сонячною і безвітряною? Подумки подякуйте за це, перш ніж заснути.
Поступово, практикуючи вдячність і позитивне спілкування з колегами, ви зауважите, що неприємний внутрішній дискомфорт зникає, поступаючись місцем приємним відчуттям. Простіше кажучи, радості.
Візьміть аркуш паперу і чесно запишіть плюси і мінуси вашої роботи. Може виявитися, що плюсів значно більше, але ви їх не помічали їх раніше, бо були зосереджені на негативі. Якщо до вашої роботи далеко добиратися, можливо, вона дозволить здобути той досвід, який відіграє важливу роль у майбутньому? Або розмір зарплати не влаштовує наразі, але й робочі обов’язки неважкі, і в робочий час можете приділити увагу вивченню англійської чи пройти важливі курси? Так зробіть це, а не марнуйте час в інтернеті.
Почніть практикувати відмову від негативу. Оберіть відрізок часу, коли не будете скаржитися на свою роботу. Наприклад, з ранку і до обіду ви не скаржитеся, не пліткуєте і не критикуєте. Всі речі, які потрапляють у ваше поле зору, ви залишаєте без негативних суджень.
Зрозуміло, що на початках доведеться важко, адже наші звички – дуже стійка річ. Так просто позбутися їх не вийде. Знадобиться наполегливість, щоб принаймні вголос не скаржитися в означений час. А щоб мотивувати себе, придумайте нехай і невелику, але приємну нагороду за вдало виконане завдання. А чому б і ні? Ви заслужили на маленьку нагороду, бо долати власні неприємні звички дуже нелегко.
Поступово ускладнюйте експеримент: один день протриматися без скарг, два дні, тиждень, місяць… Нехай навіть все мине не ідеально, але виконайте завдання за будь-яку ціну. А чим складніше завдання, тим суттєвішу нагороду придумайте. За місяць без скарг та ниття можна собі розкішний подарунок зробити, хіба не так? Наприклад, дорогі духи, про які ви давно мріяли, але все відкладали покупку, чи новий монітор з більшою діагоналлю, чи щось інше – головне, щоб нагорода була вагомою саме для вас.
З часом ви зауважите, як стали менше скаржитися на роботу. А в якийсь момент прийде розуміння, що все залежить від вас. Якщо працюєте на неулюбленій роботі, ніхто силою на ній не тримає: як би там не було, це ваш вибір. Збагнувши це, дозвольте собі роззирнутися навколо і побачити ті перспективи, які раніше не могли пробитися до вас через щільну завісу негативу.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?