Коли вам хтось несправедливо хамить на роботі, в цю мить вас найменше турбує питання – це в нього вроджена агресія чи набута? Так, причини агресії можуть бути різними, але реагувати на них потрібно адекватно. Бо опуститися до рівня хама та любителя пасивної агресії і почати кричати у відповідь – не найкраща стратегія. Можна відреагувати значно грамотніше і мудріше.
В цій статті з’ясуємо, як правильно це робити.
Ну, по-перше, це джерело постійних стресів і нервової напруги. Працювати в таких токсичних умовах – це шкодити власному психічному здоров’ю. Так, бувають різні ситуації в житті. Трапляється так, що саме в цю мить є тільки ця робота, де начальник – хам і аб’юзер, та й колеги нічим не кращі. От знаєте, є такі колективи, де вважається нормою висміювати чи обговорювати тих колег, яких немає в офісі. Або ж відпускати недолугі жартики з пасивною агресією в підтексті, і при цьому думати, який я крутий і неперевершений комік. Та ні, це іншими словами можна означити, які ми з вами згадувати тут не будемо.
По-друге, працівники звикають до такої токсичної атмосфери на робочому місці. Не всі, звичайно, бо людина, яка вміє оберігати особисті кордони, терпіти таку хамську поведінку не буде в свій бік. І це дуже правильна стратегія, бо життя в нас одне, нервова система теж одна. І заміні вона, на жаль чи на щастя, не підлягає. Тому якщо ви зауважуєте, що на роботі у ваш бік хтось проявляє агресію, потрібно з цим одразу ж розібратися. Затягувати не потрібно, бо чим довше ви затягуєте, тим важче буває дати відсіч агресору.
Але зробити це можна тактовно – тобто відреагувати на агресію у вашу сторону. Давайте розглянемо, як елегантно та ввічливо поставити на місце агресора. І не доводити ситуацію до безглуздих криків, зривання голосу, а то ще й гірше – до бійки.
Проблема агресивного ставлення до підлеглих з боку начальства криється в тому, що такі керівники вважають, що їхнє жорстке ставлення виправдовує таку поведінку. Мета виправдовує засоби, пам’ятаєте цей крилатий вислів? Знову ж таки, це не найкраща стратегія – вважати, що жорсткий стиль управління веде до збільшення продуктивності праці. Так, під керівництвом суворого і жорсткого менеджера люди будуть наполегливіше працювати. Але через страх, а не з почуття обов’язку чи усвідомлення важливості своєї роботи. Такі перевантаження на робочому місці призводять до того, що працівник вигорає і вже не так добре вправляється зі своїми обов’язками. А такий неефективний працівник не потрібен, тож він опиняється під загрозою звільнення. Погодьтеся, позитиву це не додає.
Тому двічі подумайте, а навіть тричі – чи варто працювати в колективі, який очолює деспотичний шеф? Чи не краще в приватній бесіді з ним тактовно та ввічливо пояснити, що ви поважаєте свої особисті кордони? Так, мало хто на таке наважиться, бо переважає страх бути звільненим. Та й не тільки цей страх, виділимо ще два:
Та й не лише булінг (чи цькування, якщо говорити по-нашому). Непривітні колеги, які грубіянять вам просто так, бо в них, бачте, немає настрою, чи похмурий начальник, який заохочує подібну атмосферу в колективі… Від такого колективу і такої компанії потрібно позбавлятися якнайшвидше. Тут не потрібно реагувати на агресію – вірніше, реагувати мовчки, але подумки пообіцявши собі, що ви зробите все для того, щоб у найкоротші терміни підшукати собі нормальне місце роботи. Підшукати таку компанію і таких людей, які радітимуть вашому розвитку, допомагатимуть та заохочуватимуть, а не таких, що при зручній нагоді підставлять підніжку. Такі взаємини, такий колектив і таку компанію потрібно відправляти в сміттєвий кошик, не вагаючись.
Чим раніше ви це усвідомите, тим краще.
Одна річ, якщо ваш колега чи начальник повний мудак. У такому випадку нічого аналізувати не потрібно. Інша річ – якщо в житті людини відбуваються дуже погані події, вона переживає втрату близької людини чи дізнається неприємні речі про стан свого здоров’я. Зрозуміло, що в усіх цих ситуаціях навіть приязна людина може стати агресивною.
І якщо ви зауважили подібні переміни в свого колеги, зробіть ось що: підберіть вдалий момент і поспілкуйтеся з ним. Спробуйте дізнатися, що його тривожить. Повірте, якщо ви грамотно підберете слова, висловите співчуття та розуміння, у такого колеги зникне бажання відповідати вам агресією.
Якщо ви працюєте у відомій, солідній компанії, але стикаєтеся з проявом агресії в свій бік – не обов’язково йти з розкритою груддю на амбразуру. Іншими словами – не вступайте в прямий конфлікт з агресором. Краще зверніться до HR-спеціаліста, бо це його поле діяльності. Підтримувати здоровий дух у колективі, акумулювати атмосферу ввічливості та приязності один до одного – це все його робочі обов’язки.
Тож домовтеся з цією людиною про зустріч і постарайтеся максимально об’єктивно викласти своє бачення ситуації. Ваші слова повинні бути неупередженими, бо як тоді HR-спеціаліст зможе адекватно відреагувати на сказане вами? Нехай він запропонує в колективі певні зміни: влаштує кілька семінарів чи вебінарів для обговорення подібних ситуацій. Ось приблизні теми для подібних зустрічей: «Чому агресія на робочому місці шкодить як компанії, так і працівникам?», «Чому булінг та сексуальні домагання – це неприпустима поведінка на роботі» тощо.
Звичайно, ейчар може додатково організувати ще якісь заходи, провести бесіди зі співробітниками, які схильні до агресії на робочому місці. Але це вже його клопіт, не ваш. Ви свою справу, можна так сказати, зробили.
Йдемо далі.
Можливо, у вашого HR-спеціаліста не надто багата уява. Проявіть ініціативу та запропонуйте йому провести День ввічливості на роботі. Або День найкращого фідбеку, коли співробітники будуть давати зворотній зв’язок про успіхи та досягнення один одного. Тут важливо, щоб виграли усі від проведення такого заходу. Бо якщо вибрати одного переможця, хтось може образитися, затаїти навіть негатив… коротше, такий невдалий захід може не покращити ситуацію, а навпаки – трошки її зіпсувати.
Чому такі поради – «не сприймайте на власний рахунок», «не піддавайтеся маніпуляціям» – найскладніші? Тому що ми всі люди, і буває важко не сприймати на власний рахунок ті грубощі, які в обличчя випалює інша людина. Або ж важко не вестися на маніпуляції, якщо не вмієте їх розпізнавати.
Найефективніша протидія тут – розвивати власну усвідомленість. Читайте книги з психології, дивіться документалки на цю тему. Повірте, ви дізнаєтеся стільки цікавих речей, про які навіть не підозрювали. А вже розвинувши таку ментальну навичку як усвідомленість, вам буде легше абстрагуватися від неприємної ситуації і не реагувати на неї від слова зовсім.
Вам відома ця історія, яка трапилася з Буддою та його учнями? Під час відпочинку до нього та його учнів підійшли якісь люди і почали ображати Будду. Він дуже спокійно на це реагував – тобто взагалі ніяк не реагував. Коли ті пішли, учні обурилися і мовили: – Вчителю, тільки накажи нам, ми їх наздоженемо і добряче віддухопелимо.
На що Будда відповів, що цього не потрібно робити. Він пояснив своїм учням, що слова цих людей потрібно сприймати як поганий дарунок, та й по всьому. Ви ж не візьмете зіпсоване яблуко чи зіпсовану річ тільки з тієї причини, що вам їх хтось дарує? Від таких подарунків потрібно відмовлятися одразу, про що й Будда повідомив учням.
Візьміть цю мудру притчу собі на озброєння.
Можливо, вам буде легше реагувати на агресію, якщо ви знатимете, що такі неприємні подаруночки нехай лишаються тим людям, які їх принесли в наш світ. Згадуйте про цю притчу в ті миті, коли вам кортітиме вийти з себе і теж у відповідь нахамити. Пам’ятаєте, про що ми згадували на початку статті? Не потрібно уподібнюватися агресору, бо тільки нерви собі зіпсуєте. А зараз, в наш час, здорова нервова система – на вагу золота і платини, разом узятих.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?