Спілкування підлеглого з керівником – тема неоднозначна. Навіть, самі поняття «керівник» та «підлеглий робітник», начебто вже диктують й тональність, й пріоритетну субординацію такого спілкування.

Але це не зовсім так. Керівник – така сама людина зі своїми «плюсами» та «мінусами» й певним багажем відповідальності, який так чи інакше, але проецирується на характер особистості. Це все означає, що від того, якою людиною є керівник, залежіть й те, як він буде реагувати на своїх підлеглих, їх прохання, успіхи у роботі чи, навпаки, помилки. При цьому, робітника у певній мірі не цікавить особа керуючого, але дуже цікавить результативність вирішення питань, які треба вирішувати за участю боса.

Тому, розуміння того, яким саме керівником вас нагородила доля, серйозно обумовлює й винахід правильного підходу у спілкуванні з ним, задля отримання максимального ефекту від такої комунікації. Для цього не потрібно нотувати спеціальні фрази, що стануть вдалими для розмов зі «справжнім батьком-командиром» чи випадковим підступним пристосуванцем, який увірвав цю посаду.

Набагато корисніше зрозуміти "про що" та "коли" можна, а про що ні розмовляти з тим, хто має контролювати роботу інших, водночас, будучи залежним від волі вище стоячого керівництва. Тож, тим, в кого виникають сумніви щодо власної спроможності переконати або вмовити шефа у різних життєвих та робочих ситуаціях, не завадять ці поради-підказки, спрямовані на створення максимально гармонійного спілкування з керівниками різних типів.

Чого не треба казати жодному керівнику

По-перше, слід зрозуміти та сприйняти ті табу-теми та висловлювання, що можуть одразу налаштувати проти вас будь-якого керівника. Й мудрі та досвідчені лідери, й вискочки-самодури серед керуючих, лише тому, що обіймають свої посади, ніколи не сприйматимуть нормально таку подачу певної інформації.

Наприклад, занадто емоційне спілкування (стосується й випадків повідомлення керівника про гарні новини) підсвідомо сприймається від підлеглого, як прояв зайвих рис характеру. Людина, яка досягла певної посади, просто вимушена контролювати емоції й відсутність такого вміння у підлеглого, вважатиме, можливо й невеликим, але точно «мінусом».

Теж саме стосується й категоричності висловлювань та повідомлень підлеглих. Коли керівнику кажуть «тільки так й не інакше», він буде сприйматиме це, як певний виклик його досвіду та професійним вмінням, навіть, у випадках, коли це так і є, намагаючись відшукати рятівний власний альтернативний підхід чи рішення.

Не люблять керівники й таємниць, таких як замовчування робітниками помилок, що були ними скоєнні. Навіть, ідеального шефа засмутить й відверте перекладанні відповідальності за результат лише на його плечі. Постійні запитання, також, навряд чи дадуть вам додаткової ваги, як професіоналу, в очах боса. Й навпаки, смиренне мовчання під час «керівничого розносу», теж не стане корисною поведінкою для робітника, демонструючи керівникові повну відсутність в останнього власних думок та ініціативи.

Останнє з того, що перетворює гарних шефів на невиносних опонентів – це розмови про підвищення заробітної платні, ініційовані робітниками «бо вони вважають належну зарплату замалою». Якщо навіть, це дійсно так, прохання про перерахунок фінансових винагород має містити під собою більш вагомі аргументи, що були подані робітником «по-дорослому».

Яке спілкування здатне допомогти у порозумінні з будь-яким шефом

Зрозуміло, що з керівником, який на це заслуговує, спілкування має будуватися лише на підставі розумної відвертості, принаймні у тих аспектах, що стосуються вашої спільної праці.

Для того, щоб виглядати завжди та по-максимуму «на своєму місці», робітнику краще триматися у спілкуванні з шефом, таких загальних але діючих рекомендацій.

Не очікувати коли керівник почне розпитувати про перебіг робочого процесу, а намагатися звітувати самому, як у разі потреби, так й при «штатній ситуації» розвитку подій. Звичайно, таке звітування не треба перетворювати на постійне «коментування» чи «шпигунські доповіді» про життя колективу за спиною боса. Це не тільки не зробить вас гідною людиною в очах колег, але й відштовхне від вас керівництво. Тих, хто непомірно намагається догодити керівництву, хіба що використовують, але ніколи не бачать в таких особах профі чи просто хороших людей.

З проблемами, що виникають під час робочого процесу, також краще йти до боса та негайно радитися з керівником. При цьому, постановка лише самої проблеми «навпроти» керівника буде сприйнята ним, скоріше за все, як перекидання відповідальності. Інша мова, коли ви прийшли підготовленим та маєте певні думки щодо вирішення цієї задачі. Навіть, не маючи рішення, треба промовити те, що ви працюєте над цим, хоча «в цей час, готового рішення не маєте». Готуватися до спілкування з керуючим, краще в усіх випадках спілкування, зокрема тих, що прямо стосуються роботи. Так, ви не тільки заробите додаткові «плюси» в очах шефа, але й будете сприйматися, як людина, що має власну думку та сміливість її висловлювати. Таких підлеглих намагаються не турбувати надмірним контролем та іншими «дрібничками» майже всі керівники. Мудрі – тому що довіряють, самовпевнені – тому що побоюються виглядати смішно, коли такий робітник виявляється правим у виникаючих ситуаціях чи спорах.

Так, готуючи будь-які данні для керівника, гарно підготувати й висновки, що на цих даних базуються. Навіть, якщо це не знадобиться, у вас буде змога порівняти ваше бачення проблеми із думкою керівництва та корегувати висновки у майбутньому. Наявність конкретики та чітких висловлювань у ваших доповідях чи відповідях на запитання керівника стане не лише показником вашого професіоналізму, но дозволить запам’ятатися, як «прозорий та зрозумілий» співрозмовник з яким можна спілкуватися на важливі теми та у позитивній атмосфері розмови.

З одного боку, слідування цим правилам – доволі проста процедура. Однак, більшість робітників не в змозі виконувати ці поради. Це відбувається тому, що для гармонійного спілкування необхідна наявність сміливості та самодисципліни. Тож, якщо зможете випрацювати в собі дотриманість рекомендованій поведінці при спілкуванні з керівництвом, одразу бонусом отримаєте й ці дві риси характеру.

Ну, а таких робітників й шанують, й помічають, як колеги так ф керівничий склад. Тож й гармонійне спілкування з шефом, й нові можливості кар’єрного зростання, скоріше за все, вам буде гарантовано.