Визначність, визнання й пошана – все це людина намагається отримати в своєму житті від тих, хто оточує її й в побутовому жит ті, й, звичайно, на роботі. Якщо у побутовому житті, таке визнання та повага нам необхідна з боку кола друзів та близьких людей, то у професійній сфері, визнання та пошана стають необхідними умовами для вдалого побудування кар’єри.
Професійне визнання, є найбільш бажаним результатом для чималої кількості професіоналів, які за роки практики вважають свій досвід гідним такої уваги та пошани з боку колег та керівництва. Проте, доволі часто, люди самі того не бажаючи роблять певні речі та вдаються до поведінки, яка нівелює усі заслуги особистості та відштовхує професійні здібності людини на самий задній план. Навіть більше, про таку особистість можуть залишитися в оточуючих, й не самі приємні спогади.
Звичайно, кожен з нас, не зважаючи на те, чи прийшли ми на нову роботу, чи вже довго працюємо на одному місці, бажає стати шанованою людиною, в колективі та в очах керівництва. Таке бажання – не дивне, бо пошана доволі важлива для людини, як психологічно, так й в самому реальному сенсі використання. Працівнику, якого поважають простіше та легше працювати, він має чимало «бонусів» від керівництва та інші «плюси», які надають певні переваги перед іншими, пересічними колегами.
Тож, прагнучі здобути для себе таку повагу в колективі, зверніть увагу на де-які нюанси власної поведінки, нехтування контролем яких, може призвести до небажаного ставлення до вас оточуючих колег та вашого керуючого складу.
Такі поради стануть не зайвими не лише у робочих ситуаціях, а й здатні допомогти налагодити спілкування з людьми й у побутових сферах життя.
Поважати вас на роботі, перш за все стануть тоді, коли ви будете виконувати свою роботу більш ніж «на відмінно». Лише справжніх професіоналів, які постійно розвиваються не страждають «зірковими хворобами» та здатні прийти на допомогу, будуть завжди поважати колеги та керівництво.
Стати професіоналом, справжнім майстром своєї вправи – це ще й вигідна ситуація, коли вже такий робітник зможе диктувати власні умови, спираючись на ту повагу, яку до нього виказує керівництво.
Наявність в людини емоційності, звичайно, й робить людину тим, хто вона є. Проте, відсутність контролю над власними емоціями може призвести до доволі неприємних та негативних наслідків у вашому професійному житті. Тільки ті люди, які здатні суворо контролювати емоції, що виникають в них, здатні протягом короткого часу досягти бажаного успіху. Треба навчитися «залишати» перед дверима робочого офісу всі власні побутові проблеми та настрій, який ви «принесли» з дому. Це все – лише заважатиме вам бути професіоналом.
Уміння бути дипломатичною особою, важливий та необхідний аспект вашої вдалої побудови власної кар’єри. Навіть у ситуаціях, коли вам хочеться діяти різко та говорити прямо та «в обличчя», треба розуміти й всі можливі наслідки такої поведінки.
Бо, не зважаючи на вашу правоту, завдяки необачним словам та діям, вас можуть почати вважати за неконтрольовану людину.
Нові знайомства та підтримка гарних стосунків із «старими» колегами та товаришування «по роботі» - завжди були запоруками успіху такої людини. Залишаючись відкритою та здатною до розуміння й спілкування з колегами людиною, ви завжди отримаєте «максимум балів» в їх очах й всі вони будуть радіти разом із вами коли настане час вашого підвищення. До того ж, плануючи ставати керівником та робити власну кар’єру, не погано й розуміти те, «чим дихає» ваш колектив, а це найкраще впізнавати через власне спілкування з людьми, які в ньому працюють.
Зрозуміло, що коли людина стає причиною помилок або збоїв в роботі, а також, має місто факт її невиправданої поведінки чи висловлювань – вибачення, це єдине до чого вона може та має вдатися, щоб отримати шанс продовжити роботу серед цих людей. Проте, звичка до вибачення, коли людина вибачається часто, без обумовлених причин або «наперед» про всяк випадок – говорить про її невпевненість та слабкість. Таких людей не дуже полюбляють та вже точно не поважають ніде та ніколи.
Є випадки, коли «слово керівництва» вкрай необхідно. Проте, є серед робочих днів, чимало ситуацій, коли працівник може та повинен проявити власну самостійність та прийняти рішення без відволікання на це керівництва та гаяння коштовного часу.
Така здатність, брати відповідальність на себе там, де це можливо зробити, доволі цінується керівництвом й колегами. Розуміння того, що у певні моменти людина готова брати відповідальність та самостійно виконувати складні завдання не перекладаючи нічого на плечі колег та керівника, послужить гарну службу працівникові у той час, коли прийде пора його підвищення.
Егоїзм – це погано, але не слідйого плутати із здоровою повагою до себе самої, на яку здатна людина. Якби працівник не поважав керівництво та колег, якщо в нього бракує поваги до самогосебе, це буде помітно та навряд чи призведе до появи поваги до такого працівника з боку оточуючих його людей.
Тож, насамперед, людина має навчитися правильно поважати себе саму, й лише потім, виказувати вже повагу й до своїх колег, з якими вона працює.
Можливо такі поради й не зроблять з вас «багату чи відому» людину, але точно не стануть зайвими та допоможуть у спілкуванні з людьми, як на вашій роботі, так й протягом побутового життя. Спілкування – щире та позитивне, є справжньою запорукою успіху людини в своєму житті, в усіх його сферах.
Спілкуючись та залишаючись доброзичливою та готовою прийти на допомогу, людина створює навколо себе правильну атмосферу, яка на робочому місці може зіграти важливу роль у той час, коли доля такого працівника буде визначатися обставинами та керівництвом. Звичайно, й повагу, й перевагу може получити лише та людина, з якою й приємно, й доволі «перспективно» спілкуватися, яку шанує колектив та керівництво.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?