Відчуття заздрості знайомо усім нам. Де-хто описував такий стан, як спалахи адреналіну, що спричиняють, навіть, неприємне відчуття від поколювання в області серця або відчуття «каміння, лежачого на грудях». Все це демонструє. Наскільки гостро людина може реагувати на заздрість та як сильно, таке відчуття здатне впливати на емоційний та фізичний стан людини та її здоров’я.
Безперечно, таке відчуття – руйнівник, який не лише спричиняє людині дискомфорт але й заважає розмірковувати над ситуацією. Наприклад, під час впливу заздрості, людина вряд чи думає над тим, що довелося пройти людині, аби мати зараз те, що викликає заздрість до неї. Недумаючі про таке люди, у той самий час здатні відчувати безліч доволі неприємних думок в адресу «власника бажаного». Навіть, в багатьох релігіях світу, таке відчуття, як заздрість, оголошено гріхом та конфесії закликають паству уникати неї.
Як би там не було, вчені запевняють, що відчуття заздрості є рисою, як притаманна більш, ніж 98% сучасних людей, а значить, треба не лише розуміти те, як цей стан впливає на наше життя, а й те,як можна перетворити його негативний вплив на щось, що може допомогти людині.
Якщо розглядати лише негативні прояви, так звану «чорну заздрість», то слід зазначити. Що спричинена вона певним власним не сприянням людиною права іншої людини на володіння чимось, чим сама вона не володіє. Такий «провал особистості» спричиняє руйнування самооцінки того, хто заздрить та призводить до великої кількості втраченої життєвої енергії, що одразу спричиняє відчуття дискомфорту.
Чимало прикладів про певне суперництво між дітлахами, яке супроводжало людей все життя, стають підтвердженням наскільки сильно може впливати на наш побут та думки таке негативне явище, як заздрість. Люди розповідали, що вже став дорослими та маючи доволі вдалі бізнеси, щасливі родини та визнання оточуючих, продовжували не приємно дивуватися та відчувати негатив, дізнаючись про певні перемоги своїх «суперників з дитинства». Продовжуючи спілкуватися зі своїми «друзями по заздрощам» у соціальних мережах, зокрема, люди розповідали, що відчувають роздратованість, навіть, від вигляду суперника, який посміхається на черговій світлині.
Спілкуючись із спеціалістами-психологами, ті люди, які відчувають ту саму «чорну заздрість» розповідали, що відчувають ненависть до певних людей за їхні досягнення навіть тоді, коли й самі вже мають набагато більше «позитивів» у своєму житті. Самовідчуття, існуючих в них самих негараздів та неузгоджень внутрішнього світу заважає таким людям перетворити заздрість «чорну» на так звану, «білу», що може виступати суттєвим стимулятором у житті.
Зазвичай «білу заздрість» відчувають без негативних почуттів до людей, що змогли досягти певних перемог, навіть, таких, яких ще немає в їх власному житті. На відміну від негативної та руйнуючої чорної заздрості, біла може навіть стати корисною, бо виконуватиме «обов’язки» певного коуча, стимулюючи людину до прагнення досягти того, про що вона мріє та чого бажає.
Й, саме «біла заздрість» легко може виявитися найбільш ефективним або, навіть, ідеальним спонуканням до здійснення власної мети. Вона призведе до повного розуміння того, що оточуючий людину світ завжди відкритий для нових можливостей й насичений інформацією, яка допоможе у вдалому виконанню задуманого.
Використовуючи відчуття заздрості на благо собі, не зловживайте цим експериментом. У народі кажуть, що від тривалого використання «біла заздрість «чорніє». Розуміння того, скільки енергії витратила людина, щоб обіймати омріяне та через що їй довелося, можливо, проходити на цьому шляху, обумовлює й власне розуміння того, а чи готовий ти сам до того самого шляху та отримання бажаного бонусу.
У той момент, коли на місті заздрості від того, що хтось зміг більше ніж ти самий, з’являється відчуття поваги до цього та прагнення досягти й самому того, мрієш – це можна вважати справжньою перемогою над таким негативним та шкідливим явищем.
Короткий світловий день, холод і осіння мряка впливають на настрій, а втома, апатія і навіть легка депресія — компаньйони гнітючих осінніх днів. Втім, скористайтеся нашими порадами, щоб мінімізувати стрес від перебування в такій непривітній «компанії».
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».