Вихід на пенсію #5861

Правильно ли составлено позовное заявление? ПОЗОВНА ЗАЯВА. Я, Б.А.Н , звертаюсь в суд з позовом до районного управління Пенсійного фонду України про визнання незаконним рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Позовні вимоги мотивую тим, що відповідачем відмовлено в призначені пенсії на пільгових умовах, у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу . ПФУ розглянувши надані документи, а саме: трудову книжку від 26.12.1994р., довідку, уточнюючу характер роботи, зайнятість повний робочий день, професію та право на пенсію по Списку №2 на пільгових умовах від 16.10.2009р. №52, довідку, уточнюючу характер роботи, зайнятість повний робочий день, професію та право на пенсію по списку №2 на пільгових умовах від 19.10.2009р.№302, довідку, уточнюючу характер роботи, зайнятість повний робочий день, професію та право на пенсію по списку №2 на пільгових умовах від 21.10.2009р. №315, на комісії прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, на підставі приказу Кабінету Міністрів України №442 від 26.08.1992р. та наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. №14751/11731, повідомивши в відмові , що зарахувати до пільгового стажу роботи період з 22.08.1992р. по 21.06.1996р. неможливо , так як в довідці , уточнюючої характер роботи від 16.10.2009р. №52 вказано , що атестація робочих місць проведена 22.06.2001р. наказ №33 тому до пільгового стажу роботи зараховано тільки період з 30.09.1991р. по 21.08.1992р. та з 22.06.1996р. по 09.07.1997р. що складає 01р.11міс.10днів і пільговий стаж за наданими довідками за списком №2 складає 10р.09міс.16днів, а потрібно 12років і 6 місяців. Таку відмову вважаю неправомірною тому що: 1. Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» стаття 62 «Порядок підтвердження стажу роботи» передбачає що, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. 2. А з огляду на пункт 10 оглядового листа ВИЩОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ України від 14.08.2008 №1406/100/13-08 (Із змінами внесеними Вищим Адміністративним Судом №1547/100/13-08 від 18.09.2008), Вищий адміністративний суд України зазначив наступне. Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442 , атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення». 3. Конституція України, ст. 46, проголошує: "Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств і організацій.Тому, право отримання пенсії в України є КОНСТИТУЦІЙНИМ ПРАВОМ громадянина України. 4. Конституція України, ст. 22, проголошує:"Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається ЗВУЖЕННЯ ЗМІСТУ ТА ОБСЯГУ ІСНУЮЧИХ ПРАВ і свобод." 5. Конституція України, ст. 64, проголошує: "Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, КРІМ ВИПАДКІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ КОНСТИТУЦІЄЮ." 6. Конституція України, ч. 2 ст. 8, проголошує: "КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ МАЄ НАЙВИЩУ ЮРИДИЧНУ СИЛУ. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй." Тому, обмеження конституційного права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії, не може бути встановлено будь-якім рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, нормативним актом, Законом України тощо. Тому, Конституція України та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії. 7. Конституція України, ч. 2 ст. 19, проголошує: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України." Тому, оскільки Конституція України встановлює рівність прав громадян України на отримання пенсій незалежно від місця їх проживання, кожен суб'єкт владних повноважень, зокрема Пенсійний фонд, повинні керуватися цими положеннями, як такими, що мають найвищу юридичну силу, при прийняті рішень щодо нарахування та виплати пенсії громадянам України . 8. Конституція України, ст. 55, проголошує: "Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб." Конституція України, ч. 2 ст. 19, проголошує: "Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується." ПФУ в місті Нікополі в порушеня Закону України «Про пенсійне забезпечення» ст.-ст.80.81.82.83, Постанову ПФУ України №22-1 пункти 1, 4, 5 його 3 та 4 частини, незаконно відмовляв мені в прийомі заяви 23.10.2009р. про призначення пенсії, що виходить з дат на довідках наданих підприємствами та звернень до Секретаріату Президента та відповіді від ПФУ України в місті Києві до яких я звернувся за допомогою і тільки після цих звернень в мене прийняли заяву 01.12.2009р. Знову ж таки порушивши чинне законодавство про строки прийому та відповіді на заяву про призначення пенсії. Відмова надійшла тільки через 25 днів після звернення. Тому, я звертаюся за захистом свого Конституційного та Законного права на нарахування та отримання пенсії за віком на пільгових умовах до Нікопольського районного суду, та на підставі ст.ст. 8, 19,22,46,55,62,64 Конституції України, ст.ст.80,81,82,83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також оглядового листа ВИЩОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ України від 14.08.2008 №1406/100/13-08 (Із змінами внесеними Вищим Адміністративним Судом №1547/100/13-08 від 18.09.2008). ПРОШУ СУД: 1. Визнати нечинним рішення Пенсійного фонду України про відмову про призначення пенсії на пільгових умовах. 2. Зобов'язати Пенсійний фонд України в місті Нікополі прийняти рішення про поновлення права позивача на нарахування та отримання пенсії за віком на пільгових умовах. 3. Зобов'язати Пенсійний фонд України нарахувати та сплатити позивачу пенсіїю на підставах визначених пенсійним законодавством, у тому числі за весь строк її неотримання, починаючі з дня досягнення пенсійного віку , тобто з 30.11.2009р. Додатки: 1. Копія позовної заяви на 3 аркушах. 2. Копію довідки уточнюючу характер роботи, зайнятість повний робочий день, професію та право на пенсію по Списку №2 на пільгових умовах від 16.10.2009р. №52. 3. Копію довідки уточнюючу характер роботи, зайнятість повний робочий день, професію та право на пенсію по списку №2 на пільгових умовах від 19.10.2009р.№302, 4. Копію довідки уточнюючу характер роботи, зайнятість повний робочий день, професію та право на пенсію по списку №2 на пільгових умовах від 21.10.2009р. №315 5. Копію листа Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах від18.12.2009р. №6440/05-25-на одному аркуші. 6. Копію трудової книжки на 4 аркушах. 7. Квитанція про сплату судового збору. 29.грудня 2009року ________________________________