Від апатії до депресії веде тоненька стежка. Як не ступити на неї, як не дати апатії перетворитися на депресію – в матеріалі від Jobs.ua.
В цілому, ці два стани людської психіки схожі між собою. Що при апатії, що при депресії навіть підвестися вранці з ліжка є надзвичайно складним завданням. Але на відміну від депресії, апатія захищає організм від надмірних переживань, викликаючи розсіяність і вповільнюючи реакції організму. Саме тому людина, яка відчуває апатію, перестає радіти новим завданням і викликам на роботі. Такі новини від керівництва викликають в неї радше роздратування, злість чи неприйняття, ніж бажання чимшвидше взятися за справу. І якщо з власною апатією нічого не робити, вона може доволі швидко перетворитися в депресію.
Ознаки апатії:
Як бачимо, цей набір негативних явищ при апатії можна цілком співвіднести з депресією. Але головна відмінність першого від другого полягає в тому, що апатія – тимчасове явище. А от від депресії скараскатися без відвідування фахівців дуже і дуже складно.
Проблема апатії полягає в тому, що втрачається інтерес до будь-якої діяльності. І до власного здоров’я теж. Психіка людини мовби перебуває в «сплячому режимі». Тому перше, що потрібно зробити – визначити причину апатії. Звичайно, в більшості українців у цьому році – це війна, тривога за майбутнє, втрата близьких людей на війні.
Ігнорувати чи соромитися відвідування психотерапевта не потрібно. Так, приватний запис в кваліфікованого спеціаліста коштує недешево, але можна пошукати в мережі контакти психологів, які надають безкоштовну психологічну підтримку. Можливо, людина гостро потребує певної терапії для відновлення фізичних та емоційних ресурсів, і без підказки психолога вона цього не зробить.
Змінювати те, що не подобається – це перші кроки при діагностуванні в себе апатії. Навіть переміни в зовнішності, як-от нова зачіска, можуть суттєво «прикрутити» градус апатії. Так, поради про зміну роботи в наш час будуть геть недоречними. Це було непросто зробити ще до війни, а зараз, коли третина українців втратили роботу – давати такі поради було б геть недоречно. І все ж проаналізуйте поетапно, що б ви хотіли змінити в своєму житті, роботі, оточенні. І рухайтеся до цього поступово.
Ми живемо заради своїх цілей. Так влаштована людська натура. І наші цілі додають нам сил. Після того, як збагнете причини своєї апатії, складіть список цілей, щоб не забувати про них жодного дня. Пам’ятайте, що апатію не можна пускати на самоплив. Самоаналіз свого психологічного стану та сила волі – ваші найперші союзники вкупі з консультаціями спеціаліста і підтримкою близьких людей.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?