Ми часто ставимо знак тотожності між цими двома поняттями: охайність і професійність. Так уже заведено з давніх часів, що неохайна людина викликає негативну реакцію, яка автоматично переноситься на її професійні навички. Але наскільки ці поняття узгоджуються між собою? Jobs.ua спробували з’ясувати це.
Все більше компаній у всьому світі приходять до думки, що епоха дрес-кодів – це пережиток минулого, а професіоналізм людей потрібно оцінювати за їхніми словами та вчинками, бо зовнішній вигляд не завжди відповідає високим професійним якостям.
Складно було уявити подібні міркування в діловому просторі ще двадцять-тридцять років тому. Але все змінюється, і усталеність поглядів у цьому питанні теж активно піддається критиці. А суттєві зміни почалися із Кремнієвої долини, коли світові хай-тек гіганти збагнули, що людям потрібно дати більше свободи в цьому питанні. І що строгий дрес-код не сприяє підвищенню ефективності людської праці.
Більшість менеджерів заявляють, що «міленіали» та представники покоління Z відвідують офіси та приходять на співбесіди в одязі, який не відповідає усталеним поняттям про дрес-код. І тут немає чому дивуватися, тому що молодь цілком справедливо вважає, що їхня конкурентність на ринку праці залежить від креативності і вміння генерувати нові ідеї, а не від напрасованої сорочки з краваткою.
Гадаємо, більшість людей погодяться з думкою, що зовнішній вигляд – це особистий простір кожної людини, її можливість самовиразитися. Або відсутність такого бажання, бо є чимало людей, які зовсім не надають своєму одягу великого значення.
Але існує інший бік цього питання.
Якщо людина працює у великому бізнесі, то наявність дрес-коду означає вашу готовність слідувати правилам і підпорядковуватися певному способу життя. Коли ви контактуєте із великою кількістю клієнтів, зовнішній вигляд таки має значення. Працювати програмістом у Кремнієвій долині, та навіть в українському офісі – це одна річ, а вести складні переговори з важливими клієнтами і укладати багатомільйонні угоди – погодьтеся, це трохи інша справа.
До речі, саме поняття «дрес-коду» з’явилося у британців. З моменту появи воно символізує приналежність людини до певного професійного кола. Тобто, одягаючи піджак і краватку, ви автоматично співвідносите себе з діловим середовищем.
Оскільки ми звикли оцінювати неохайний зовнішній вигляд негативно, і співвідносити його з професійними якостями, то ми будемо менше довіряти такій людині. В цьому є певна логіка – як можна довіряти людині, яка навіть не може дати раду своєму одягу?
Але тут криється деякий підступ: люди творчих професій досить часто не звертають уваги на зовнішній вигляд. І за недбалим светром із розтягнутими рукавами може ховатися геніальна особистість. Тобто іронія ситуації полягає в тому, що за зовнішнім виглядом ми не зможемо оцінити ступінь професійності. Тому, приймаючи на роботу людину, яка не надто стежить за своїм одягом, варто не помилитися з поспішними висновками. І, щоб не прогадати, оцінювати таку людину варто перш за все за її здібності і таланти.
Розглянемо разом з Jobs.ua ще кілька цікавих професій гіпотетичного майбутнього, які зустрічаються на сторінках блискучого sci-fi роману «Сліпобачення» від визнаного майстра жанру канадського письменника Пітера Воттса.
В цій статті пропонуємо разом з Jobs.ua зануритися в міні дослідження футуристичних професій майбутнього, ще не створених, але в перспективі — цілком осяжних.
Поговоримо разом з Jobs.ua на таку делікатну тему, чи варто соромитися «простих» професій, як-от професія касира.
У цьому матеріалі вашій увазі пропонується цікава й подекуди драматична історія злету й занепаду нідерландських техно піонерів, які змінили ландшафт сучасної цивілізації.
Розбираємося, які перспективи пропонує професія психолога в Україні у 2025 році.