Портал з пошуку роботи та працевлаштування Jobs.ua продовжує публікувати поради, як підтримувати себе в умовах війни. Адже психологічна стійкість – це не лише важлива передумова для підтримання власної психіки в стресових ситуаціях, а й важливий фактор задля збереження працездатності на високому рівні. І чим вищим є цей показник, тим більше ви можете допомагати в цей час і собі, і оточуючим.

Крок перший – позбуваємось відчуття жертви

Війна поставила нас усіх в ситуацію невизначеності та тривоги за майбутнє. Ми всі почуваємося жертвами несправедливої війни, розв’язаної злочинним режимом наших «сусідоньків». Але правда полягає в тому, що «зависнути» в ролі жертви можна на десятиліття. Що з цим робити? Давайте звернемося до досвіду Едіт Еґер, психологині і спеціалістки з лікування посттравматичного стресового розладу.

Ця видатна жінка в 16-річному віці потрапила до Аушвіцу, де минули найскладніші роки її життя. Уявіть собі – провести юність в такому жахливому місці, та ще й втратити при цьому батьків. Але Едіт змогла не просто вижити та емігрувати після Другої світової до США, а й зцілити свої травми і написати про цей досвід книгу. І весь її травматичний досвід свідчить про те, що можна рухатися далі, тільки прийнявши те, що сталось. За її словами, страждань у житті не уникнути нікому, але кожен з нас може зробити свій власний вибір – стати жертвою або тим, хто вцілів.

Крок другий – повертаємось до роботи

Пригадуєте перші дні війни, коли вся країна з головою пірнула в інформаційний простір? Дехто став настільки «новиннозалежним», що й досі не може вибратися з цього стану. Ми можемо спостерігати за війною фактично в онлайн-режимі, і це призводить до того, що наш мозок прагне дізнаватися всю актуальну інформацію, всі останні повідомлення з фронтів війни. Але так безкінечно продовжуватися не може, адже така інформація аж ніяк не допомагає нам, а навпаки – заважає, бо ми отримуємо новини, на які, на жаль, не можемо вплинути. Єдине, що тут можна порадити – це різко зменшити інформаційний потік і більше фокусуватися на робочих завданнях.

Крок третій – використовуємо нові можливості

Весь цивілізований світ у різні способи допомагає українцям пережити цю величезну трагедію, яку принесла нам росія. Хтось надає стипендії, хтось відкриває доступ до безкоштовних навчальних курсів, хтось допомагає з переїздом та працевлаштуванням за кордоном. Знаходьте нові можливості, щоб скористатися ними собі на благо.

Крок четвертий – будьте стресостійкими та проактивними

Під час пандемії було популярним писати про стресостійкість. А зараз, в умовах війни, навіть з’явився жарт про те, що в резюме достатньо вказати, що ви українець чи українка, і питання зі стресостійкістю закрите. Жарти жартами, але тільки ваші власні вміння та навички, як-от витримка та вміння зберігати спокій, прийняття швидких та оптимальних рішень в нових реаліях тощо – тільки це свідчить про ваш справжній рівень стресостійкості. А якщо з цим усе погано, про жодну проактивність не може бути й мови. А гнучкість та проактивність – це ті навички, які роботодавці завжди будуть цінувати.