Кранчі – це перепрацювання на робочому місці. Причому тривалі, які продовжуються сесіями по декілька тижнів, а то й місяців. І ніби для компанії такий стан справ мав би бути до душі, адже людина, яка більше працює, виконує, за логікою, більше роботи. Але чи дійсно кранчі – це настільки добре? Пропонуємо в цій публікації обговорити це питання, а також торкнутися деяких моментів, що стосуються ефективного тайм-менеджменту.

Кранчі на робочому місці – це плюси чи мінуси компанії?

На перший погляд, кранчі – це добре. Працівники перепрацьовують, встигають зробити більше, ніж це передбачає їхній робочий план. З іншого боку, така ситуація не зможе довго продовжуватися, бо перепрацювання призводять до зростання стресу, – а стрес, в свою чергу, призводить до втрати мотивації, професійного вигорання і до безлічі інших захворювань.

Тому кранчі навряд чи можна назвати плюсом для компанії. В короткотривалій перспективі – безумовно так, але якщо компанія планує десятиліттями залишатися на ринку і бути лідером в своїй ніші, їй потрібно подбати про кістяк усієї компанії, тобто про її колектив. Бо жодні високотехнологічні інновації не замінять професіоналізм і мотивацію звичайних людей, тих працівників, які обслуговуватимуть ці високотехнологічні «приколюхи».

Тому ейчарам слід знати, що з перепрацюваннями робити. Як їм протидіяти.

То як їм протидіяти, давайте з’ясуємо.

Протидіємо кранчам – перша порада

Одна з найголовніших причин кранчів – це подвійні стандарти компанії стосовно робочого часу. Тобто на словах декларується, що працівників боронь боже залишати після роботи, а на ділі все відбувається навпаки. А працівник, якщо він вже налаштований після 17.00 чи 18.00 год іти додому, відпочивати чи займатися якимись іншими справами, стресує і нервується. Знаємо, проходили безліч разів. А нервування ведуть до стресу, і так далі. Вже згадували про це вище, немає сенсу згадувати про це ще раз.

Тому для ейчарів важливо усвідомити, що з такими перепрацюваннями потрібно зав’язувати. Якщо очільники компанії бачать, що працівники не встигають виконувати робочі нормативи, це означає одне з двох: або ці нормативи завищені (і їх потрібно знижувати), або наймати більше людей, щоб встигати виконувати цю роботу.

Йдемо далі.

Протидіємо кранчам – порада друга

В українських компаніях чомусь не дуже прийнято влаштовувати змагання на звання «Працівника місяця». І навіть «Працівника року». А чому б і ні? Здоровий дух змагання заохочуватиме найобдарованіших, найпрацьовитіших співробітників працювати ще більше, ще краще. Звичайно, подібні змагання повинні відбуватися чесно і прозоро, без загравань зкерівництвом, підлабузництвом та іншими нездоровими речами. Бо якщо «файр плей», то файр плей. І не інакше.

Ага, і ще одна умова для таких змагань: потрібно вкладатися в робочий час, і не перепрацьовувати після роботи. Також ейчарам варто помізкувати, як заохотити працівників більше часу приділяти на роботі саме роботі, а не стороннім заняттям. Звичайно, які примусово-каральні розпорядження на кшталт заборони фейсбуку на робочих компах не повинні служити в якості заохочення до роботи. Набагато ефективніша стратегія – це позитивне заохочення, а не негативне. А як саме робити в кожному конкретному випадку – це завдання вже лягає на керівників відділів, менеджерів усіх рівнів та HR-спеціалістів. Це їхнє поле відповідальності, їхні безпосередні робочі обов’язки.

Протидіємо кранчам – порада третя

Керівникам компанії потрібно чітко усвідомити, що ставити нереалістичні завдання і терміни їхнього виконання – в тривалій перспективі не принесе бажаних наслідків. Коли люди працюють в помірному темпі, вони за декілька місяців досягнуть кращого результату, ніж якби їх пробували «заганяти», застосовуючи всеможливі види погроз і шантажу. Українським компаніям – та особливо держустановам – давно пора позбуватися такої ганебної практики.

Протидіємо кранчам – порада четверта

Надійні і незалежні від керівництва компанії профсоюзи. Це теж прекрасне рішення для кожної компанії, яка хоче уникнути кранчів на робочому місці. Бо якщо один з її працівників – чи група працівників, приміром – відчуватимуть, що їх змушують перепрацьовувати, що компанія несправедливо їх експлуатує, вони можуть звернутися в профсоюз, який захистить їхні права перед роботодавцем. Якщо в компанії працівнику немає, до кого звернутися, то варіантів у нього небагато: судитися з компанією, наймаючи стороннього юриста, мовчки все терпіти, стресувати і вигорати, або перманентно конфліктувати із своїм начальством, що теж несе мало позитиву.

Протидіємо кранчам – порада четверта

Але що робити, якщо трапляється протилежна ситуація? Є ж така категорія працівників, які надто залюблені в свою роботу. І які готові перепрацьовувати, бо їх дуже цікавить те, що вони роблять. В такому випадку компаніям для таких працівників потрібно провести просвітницькі семінари та лекції, чому шкідливо постійно перепрацьовувати, чому потрібно зберігати баланс між роботою та усіма іншими сферами життя.

І, звичайно, не забуваємо про ефективний тайм-менеджмент. Якщо працівники компанії вміють працювати в стані потоку, вміють виконувати робочі завдання за допомогою Помодорро чи інших подібних технік – в них по ідеї не повинно виникати жодних перепрацювань на робочому місці. На цей момент компаніям теж варто звернути увагу – тобто привчати працівників до ефективних технік тайм-менеджменту.

Бо це реально працює.