Увійшовши до «двадцятки» найбільш доступних для навчання міст світу, Київ продовжує приймати абітурієнтів на цьогорічний вступ до своїх вишів.
Jobs.ua вже повідомляв, що «студентське життя» столиці, цього року знову то звично «дивувало» аналітиків ринку праці масовим традиційним вступом молоді на навчання до тих факультетів київських ВНЗ, що пропонують отримати філологічні та юридичні спеціальності. Саме ці напрямки, на жаль, також традиційно випускають за п’ять років безліч фахівців, працевлаштуватися котрим стає все складніше з кожним роком. Але, секрет такої шаленої та безперспективної популярності цих напрямків, поки залишається нерозгаданою таємницею, мабуть й для самих вчорашніх школярів, тож ринок праці України звично готується до нової хвилі менеджерів з продажів, охоронників та барменів, які можуть похизуватися новенькими «корочками» про вищу освіту.
Та на цьому, дива «Києву студентського» не закінчилися, й цей рік вступу до вишів столиці та інших українських міст, отримав ще один рекорд. Цього разу, вступна компанія ознаменувалася самим високим за останні роки відсотком тих абітурієнтів, які відмовилися від навчання на бюджетній основі.
Насправді, це ніяким чином не пов'язано із громадянською свідомістю та бажанням зберігати бюджет країни. Просто більшості тим, хто поступає вчитися на ступень бакалавру, було запропоновано навчатися за державні кошти, але, не самим популярним спеціальностям. Таких «відмовників» набралося більш ніж 13% від загальної кількості майбутніх потенційних бакалаврів. Тобто, з рекомендаціями не погодився кожний восьмий абітурієнт.
Розроблені державою списки пріоритетних спеціальностей, включають професії по тих напрямках, які сьогодні враховуються, як найважливіші для економіки країни та у яких існує суттєвий брак фахівців. Загалом, рекомендації до бюджетного навчання отримали більш ніж 60 000 абітурієнтів, але тільки 87,1 % погодилися навчатися запропонованим бюджетною програмою спеціальностям.
Згідно державним пріоритетам, 58,7% абітурієнтів отримали рекомендації на бюджетне навчання «по першому пріоритету», 16,7% - по другому, 9% - по третьому, 5,7% - по четвертому. До навчання по п’ятому, шостому та сьомому пріоритетах спеціальностей запрошення отримали 4,2%, 3,1% та 2,5% абітурієнтів, відповідно.
При цьому, від бюджетного навчання по спеціальностям першого пріоритету відмовилося 4,2% майбутніх студентів, від аналогічних рекомендацій по шостому й сьомому пріоритетах – 35,8% й 42,4% абітурієнтів.
Ті, хто відмовився, вступили до навчання на інші, не вказані у пріоритетних списках, спеціальності, де вони будуть отримувати знання, сплачуючи за навчання власними коштами. Залишається тільки сподіватися на те, що вибір молоді цього року, був свідомий та не базувався на самому отриманні «модних корочок», як доказу навчання та статусу носія «вищої освіти».
Часті блекаути й аварійні відключення електроенергії висувають нові стандарти до енергонезалежності. Причому як власного житла, так і бізнесу. Дізнайтеся, як компаніям і співробітникам потурбуватися про безперебійну роботу під час блекаутів.
Короткий світловий день, холод і осіння мряка впливають на настрій, а втома, апатія і навіть легка депресія — компаньйони гнітючих осінніх днів. Втім, скористайтеся нашими порадами, щоб мінімізувати стрес від перебування в такій непривітній «компанії».
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.