Як часто ви намагаєтесь бути в стосунках з іншими людьми, в роботі чи виконанні своїх повсякденних завдань перфекціоністом? І хоча вважається, що в прагненні бути перфекціоністом лежить лише бажання схвалення та визнання, іноді воно може використовуватись в позитивному ключі. Як ось, на співбесіді здобувач може визначити одну зі своїх найкращих сторін - перфекціонізм, що своєю чергою викликає схвалення роботодавця. 

Насправді бути в справі ідеальним, відточити власні майстерності - прагнення гідне поваги. Це говорить й про плідну працю людини, й про самоконтроль, й про вміння аналізувати діяльність та коригувати її. 

Але сьогодні ми говоримо якраз про іншу сторону цього аспекту, адже для багатьох людей це поняття стало свого роду діагнозом. 

Цікаве спостереження багатьох науковців свідчить, що зростання кількості перфекціоністів не свідчить про більші досягнення нашого покоління. Якраз навпаки, нездоровий перфекціонізм шкодить психічному, фізичному та емоційному здоров’ю, стосунками в колективі. А в медицині існує навіть таке поняття як невротичний перфекціонізм. Це ті люди, які мають неймовірно високі стандарти, що в кінцевому результаті призводить до нав'язливої ​​самокритики, страху невдачі та прокрастинації.

Ознаки, що ваш перфекціонізм вам шкодить

Коли ваш перфекціонізм заважає вам досягти поставлених цілей, мети - він стає нефункціональним, а коли стосункам з іншими шкодить - токсичним. Є й інші хронічні ознаки перфекціонізму й іноді вони доходять до хворобливих станів: самокритика, відсутність радості життя, нівелювання власних результатів, тривога, депресія, розлади харчової поведінки, послаблення імунітету.

Такий парадокс, не кожен перфекціоніст може зізнатися в токсичності власного перфекціонізму. А тому ми пропонуємо вам невеличкий опитувальник, який допоможе вам виявити перші наявні ознаки невротичного перфекціоніста та задуматись над власним станом. Якщо ви маєте стверджувальні відповіді на наступні твердження, ви під впливом невротичного перфекціонізму.

1. Ні на кого в робочій команді не можете покластися.
2. Ви не пробачаєте навіть найменших помилок зі сторони інших.
3. Власні помилки примушують вас впадати у відчай.
4. Ви залежите від похвали інших, особливо керівників.
5. Убезпечуєте себе від спілкування з тими людьми, які не прагнуть досягти чогось в житті чи роботі.

Якщо ваш перфекціонізм почав заважати вам в роботі та спілкуванні з іншими, викликає у вас занепокоєння, тоді саме час зайнятися терапією. Коли ви за характером схильні до перфекціонізму, вам слід ставитись належним чином до цієї власної особливості, адже він може розростатися і мати неконтрольований поведінковий ефект. Головним завданням в терапії перфекціоніста - досягнення розуміння того, що не дивлячись на те, що прагнення досконалості приносить певні плоди, воно також може бути пов'язане з потенційно серйозними наслідками та витратами. А тому ціллю є зміна перфекціонізму на прагнення досягти показника «достатньо добре».

Зверніть увагу й на наступні наявні ознаки перфекціонізму, які шкодять вам в житті та на роботі.

Оточуючі колеги чи друзі здаються вам ледарями, чи некомпетентними

Ваш надмірний перфекціонізм примушує вас оцінювати всіх й кожного навіть без індивідуального підходу до людини, ситуації чито мотивів. Ви пиляєте близьких, щоб змусити їх докладати зусилля. Ви звинувачуєте близьких в некомпетентності, ледарстві, небажанні розвиватися. Образа змушує близьких робити вам на зло або перестати старатися. В результаті оточуючі здаються вам бездарними ледарями, хоча вони лише захищаються від вашого постійного тиску.

Людям навколо здається, що ви занадто напружені, нервуєте чи накручуєте

Постійне відчуття тривоги, що щось може піти не так, а робота не буде зроблена ідеально, віднімає ваш ресурс. Ви можете навіть не відчувати свою внутрішню тривогу, але її добре відчувають оточуючі. Вона проявляється в зміні настроїв, спілкуванні, поведінці. Люди навколо, які не володіють стійкою самооцінкою, з часом деморалізуються. Звикнувши відчувати себе безпорадними чи приниженими, вони здаються і більше не намагаються відповідати таким завищеним стандартам.

У вас не виходить розслабитись через надмірний контроль

Перфекціоністи впевнені, що намагаються контролювати результат, а не поведінку людей. Однак все якраз навпаки. Якби результат був для них настільки важливим, то вони могли б дозволити відпустити власний контроль оточуючих задля цього одного результату. Перфекціоністи не розуміють, наскільки образливою може бути критика і як вона б’є по людях, які живуть та працюють з нами.

Нехтуєте почуттями оточуючих заради власних цілей

Вищевказана ознака тягне за собою й нехтування почуттям оточуючих. Перфекціонізм часто забуває, що люди, їх почуття та моральний стан куди важливіші за завдання. Адже завдання, проєкти та цілі - те, що можна змінити, а люди - залишаються. Комфорт всередині колективу робить цей колектив безцінний та особливим. Часто, коли про свої почуття кажуть близькі, перфекціоніст сприймає це як напад. У розпал сварки емоції й погляди партнера відкидаються, а власні заганяються глибоко всередину. 

Ніхто не хоче працювати з вами в одній команді

Перфекціоніст виконує роботу прискипливо правильно. Йому потрібно знати, що все йде гладко за його планом. Таке його прагнення завжди бути правим не може не дратувати колег в команді, хто працює разом з ним. На жаль, перфекціоніст прискіпується до будь-яких дрібниць і надає їм глобального значення, а проблеми роздуває практично з нічого. В такій атмосфері колектив не може розслабитися. В результаті чого проблеми, події, до яких можна поставитись легко, перетворюються у надзвичайні проблеми, які потрібно вирішувати.

Намагайтесь позбутися такого явища у своєму житті, як невротичний перфекціонізм. Або включати його лише в потрібних обставинах чи при виконанні певної частини власної роботи. Змиріться з тим фактом, що всім властиво помилятися навіть вам. Дайте собі й людям шанс на помилку.