Коли займаєшся професійно тією справою, що дійсно полюбляєш – можна сміливо вважати себе щасливою людиною. Проте, така «любов» має безліч відтінків та визначити той самий аспект, що робить роботу 100% улюбленою, досить складно.
Навіть той, хто щиро впевнений, що міг би займатися своєю працею навіть безкоштовно, бо дуже любить таке робити, рано чи пізно, залюбки відпочине й від неї, зіткнувшись із певним перенасиченням хобі. Більшість з людей кажуть, що люблять те, чим займаються, хоча насправді, просто спокійно відносяться до обов’язків, бо вміють їх виконувати та отримують за це непогані гонорари. У разі зміни фінансової складової у менший бік, людина одразу різко втрачає свій ентузіазм щодо роботи та може, в окремих випадках, навіть перекваліфікуватися.
Але, й дійсно буває так, що те, чим займається людина, не просто задовольняє її, а стає чимось більшим, тим, що не проміняєш ані на більш великі гроші, ані на щось інше. Як правило, такі «відносини» із працею мають певні причини та ознаки, й їх треба розуміти, хоча б для того, щоб не зруйнувати ненароком, те, що робить вашу професію справжньою частиною вашого життя.
Команда з якою працюєш із задоволенням та яку не хочеться залишати, навіть, після роботи – справжня знахідка. Тим більше, якщо відносини склалися щирі та до цих людей завжди можна звернутися за порадою, допомогою чи просто гарно провести час з ними. Комфортне знаходження у такому оточенні багатого коштує й це реальний привід любити роботу.
Любити роботу, на якій треба саме «працювати» не відчуваючи конкретної результативності для себе, майже неможливо. Рано чи пізно, але вигоряння зробить свою справу, перетворивши все що вам подобалося на огидне зайняття до якого важко підійти у гарному гуморі. Як правило, такий стан людини, лише остаточно виключає можливість діяти ефективно, відкидаючи й без того незрозумілий результат на недосяжні відстані. Інша справа, коли ваша конкретна робота помітна й мотивована морально та фінансово. А, коли відчуєш гордість та радість від зробленого то таким хочеться займатися знову й знову. Ну, хіба це не схоже на кохання?
Признання людини у якості потрібного та авторитетного фахівця свого напрямку. Також важлива складова любові до справи, якою вона займається. Цей аспект вкрай важливий й настільки гарно спрацьовує, що деякі нечесні роботодавці користуються цим, замінюючи матеріальну нагороду для підлеглих одними лише, хоча й справедливими дифірамбами.
Найчастіше, улюблена робота передбачає не аби які нерви, стреси та, навіть, численні невдачі. Але. Саме такий бурхливий ритм й відрізняє її від спокійного «болота» нудної рутини. Робота є такою, що працівник не встигає стежити за часом, при цьому насолоджуючись швидкістю та ризиком самого процесу. Людям, що створені задля дії, саме це часто подобається у їх справі більш за все.
Постійний потік нової роботи не викликає не лише обурення чи роздратованості, а й навпаки, мотивує до нових звершень. У той самий час, здається, що робота немов робиться сама по собі. Людина не тільки не помічає часу, але геть не переймається тим, що одразу по закінченню виконаного, на неї вже чекає нове завдання. Більш того, відсутність «нон стоп» ритму може збентежити та розгубити.
Відпочивати треба, але якщо й у свій вільний час, людина хоча б розмовляє чи розмірковує про те. Чим займається професійно – це також показник того, що їй дуже подобається обрана професія.
Тут треба знати міру, бо не всі оточуючи так само відносяться до того, що ви вважаєте справою свого життя. Крім того, близькі люди також потребують вашої уваги, тож навчиться себе контролювати, хоча, ви дійсно щасливчик та любите свою справу.
У той час, коли більшість живе від п’ятниці до п’ятниці, починаючи рахувати вільний час, що минає, вже з п’ятничного вечора та ненавидячи понеділки, для вас все виглядає зовсім по іншому. Можливо, вас треба навіть виганяти з офісу після шостої години наприкінці тижня, а понеділок ви чекаєте вже починаючи з суботи та намагаєтесь лягти у неділю раніше, щоб він скоріше наступив.
Це, однозначно показник, що ваша робота та ваше життя – одне ціле. Звичайно, у всьому треба розуміти міру та не перетворювати життя близьких людей на самотнє очікування поки ви звернете увагу й на них.
Проте, що стосується роботи – вам дійсно повезло. Досить мало людей по всьому світу можуть розповісти те саме про свої професії. У будь-якому разі, таке ставлення до роботи обумовлює відмінний результат праці, а значить, саме ваш вклад в ефективність існування напрямку, яким ви займаєтесь. Є одним з найвагоміших. Тож вам, однозначно, є чим пишатися.
Змінюватися в кращий бік, безперечно, варто. Та чи треба прив’язуватися до конкретної дати — Нового року, понеділка, першого числа? Спробуємо розібратися в цій статті.
В наш час недостатньо просто йти в ногу з часом. Потрібні інновації, щоб досягати успіху в бізнесі чи кар’єрі. А щоб створювати інновації, потрібні люди з інноваційним мисленням. Простіше кажучи, лідери. Розбираємося, як «прокачати» силу людських зв’язків у 2025 році, бо це справжній каталізатор майбутніх здобутків.
Опанування технік саморегуляції, пошук власних ресурсів для відновлення енергії стають справжнім викликом сьогодення. Розвиток таких навичок є критично важливим скілом для підтримки ментального здоров’я. Ми підібрали для вас дієві поради, як підтримати працівників під час кризи.
Робота HR-спеціаліста містить чимало викликів. Трапляється так, що кандидат технічно підкований на всі сто, але із soft skills спостерігаються проблеми. Що треба знати досвідченому HR-фахівцю, щоб коректно відмовити кандидату?
Кандидати не люблять виконувати тестові завдання, факт. Цьому є цілком логічне пояснення: банально витрачений час. Якщо не візьмуть на роботу, цей час буде змарновано. Тож давайте розберемося, тестові завдання це все-таки перевірка здібностей чи безкоштовна праця на недобросовісного роботодавця?