Від попередніх поколінь зумери відрізняються передусім посиленим прагненням до життєвого балансу, гнучкості й свободи у виборі роботи. Та чи варто сприймати на ринку праці їхню амбітність як недолік? Давайте поміркуємо над цим питанням, а ще спробуємо розвінчати міфи про їхній підхід до роботи і життя.
Проблема батьків і дітей така ж вічна, як і протистояння традицій та інновацій. Старші покоління звикли виконувати роботу по-своєму, і намагаються прищепити своє бачення молодшим. Але світ змінюється, постають нові технології, професії та цілі сфери й напрямки діяльності, що раніше видавалися хіба що фантазією візіонерів і письменників-фантастів. А кому легше підлаштуватися під зміни й нові життєві виклики? Звичайно, молоді.
В наш час це зумери, тобто покоління, народжене між 1997 і 2012 роками. Мине ще кілька років, і зумери стануть найчисельнішими представниками на ринку праці. Це наштовхує на роздуми, що роботодавцям доведеться — вже доводиться, власне кажучи — рахуватися з новою реальністю. Про зумерів уже побутує чимало міфів, і найвідоміші з них — лінь і задерті до неба амбіції.
Розбираємося, чи так це насправді, і чим може бути корисний їхній підхід до роботи і life-work балансу.
На перший погляд може видатися саме так. Та якщо копнути глибше, відкриється трохи інша картина. І полягає воно ось у чому: зумери активно переосмислюють підходи своїх батьків у ставленні до роботи. Рольова модель міленіалів, заснована на «культі продуктивності», не надто надихає молодь. Працівник, який вічно зайнятий і ніколи не відпочиває — не надто надихає покоління зумерів. Бо якщо працювати, то не за копійки. І з дотриманням life-work балансу, тобто без овертаймів до пізньої ночі та «робочих вихідних».
І в цьому справді є сенс: професійне вигорання щороку обходиться світовій економіці в мільярди доларів. Корейці чи японці, які сплять стоячи в метро чи на автобусних зупинках — не вигадки, а цілком звична в цих країнах реальність. Тому пошук зумерами life-work балансу базується на здоровому прагненні цінувати своє здоров’я і життєві цінності. А якщо роботодавець не цінує й не поважає, його завжди можна змінити. Тим паче, смартфон завжди під рукою.
Нові, цифрові, часи приносять свої зміни, і зумери хочуть, щоб роботодавці цінували їх за щоденну роботу, а не за багаторічну працю (спершу попрацюй кілька років, а там подивимось). Доступність онлайн професій і безмежні можливості віртуального навчання відкрили перед зумерами небачені іншими поколіннями перспективи: швидко опанувати нову професію, і вже навіть під час навчання заробляти гроші, беручи і виконуючи проєкти онлайн.
Тому й не дивно, що зумери хочуть заробляти вже, а не чекати багаторічної вислуги і стажу в трудовій книжці. Вони гостріше і прозоріше сприймають той факт, що жити треба сьогодні, і не відкладати життя на потім. А віртуальне вікно в західний світ і знання англійської мови ще більше посилило це бажання, бо зумери дивляться контент вестернів і переймають їхні цілі, амбіції, прагнення і спосіб життя (макдональдс і лавандовий раф). Ось так і виходить, що міф про жадібність зумерів до грошей пояснюється просто і очевидно: жити тут і зараз, не відкладати життя на потім, цінувати себе і щоб тебе цінували інші.
Трапляються роботодавці, яких обурюють завищені вимоги зумерів до умов роботи і бонусів, які може запропонувати їм компанія. Та чи справді молодь вимагає надто багато? Можливо, треба нарешті визнати той факт, що в молодих людей відбулася зміна життєвих пріоритетів? В порівнянні з попередниками, звісно. Зумерам хочеться впливати на процеси в компанії вже, а не чекати кілька років, поки до їхньої думки керівництво почне дослухатися. Тому сучасні запити на гнучкість у виборі роботи, робочого графіку, збереження балансу між роботою і особистим — це не капризи постміленіалів, а еволюція цінностей і потреб «цифрового» покоління.
Бумерів та іксів — і навіть вже міленіалів, — можна зрозуміти, коли вони прив’язуються до однієї роботи і рахують роки до пенсії. Дорослим людям важче полишити насиджену гавань і вирушити у вільне плавання ринком праці. Молодим і необтяженим сім’єю та іншими обов’язками зумерам часті зміни роботи приносять можливість розвиватися, знаходити цікаву для себе нішу і здобувати таким чином нові навички, нові знання.
І якщо попередні покоління сприймають кар’єрне сходження лінійно, зумери бачать кар’єру як поєднання різноманітних досвідів. Така опціональність збільшує їхні шанси віднайти ту саму, ідеальну, роботу. Тим паче, можливостей завдяки інтернету — безліч, треба тільки пошукати.
Зрозуміло, що їм легше покинути безперспективну роботу і знайти для себе щось привабливіше. Щось цікавіше. Щось таке, що принесе новий досвід і поповнить портфоліо цікавими проєктами.
Дитинство і підліткові роки зумерів припали на період бурхливого розвитку мобільних та інтернет-технологій. Це покоління дітей отримало те, чого були позбавлені всі покоління в людській історії — можливість комунікації з іншими людьми з будь-якого куточку світу, не полишаючи власну домівку. Стрімкий розвиток безпровідних технологій і «заліза» теж значно посприяв тому факту, що зумери отримали практично безграничні можливості для свого самовираження та самореалізації. І поки їхні батьки продовжували працювати на стабільних роботах в чітко окресленій зоні комфорту, молодь відкривала для себе блогерство і таргетування, інфлюенсерство і стрімінг, smm-технології.
Окрім цієї очевидної переваги зумерів перед бумерами та навіть міленіалами, є ще одна річ, на яку більше «грішать» старші покоління. Це упереджене ставлення до інших культур та народів, гіркий спадок радянщини. Тому ще однією перевагою зумерів можна назвати мультикультурність, тобто більшу відкритість і неупередженість в ставленні до інших культур, народів, націй і країн. Між іншим, важлива перевага на міжнародному ринку праці.
Робота HR-спеціаліста містить чимало викликів. Трапляється так, що кандидат технічно підкований на всі сто, але із soft skills спостерігаються проблеми. Що треба знати досвідченому HR-фахівцю, щоб коректно відмовити кандидату?
Кандидати не люблять виконувати тестові завдання, факт. Цьому є цілком логічне пояснення: банально витрачений час. Якщо не візьмуть на роботу, цей час буде змарновано. Тож давайте розберемося, тестові завдання це все-таки перевірка здібностей чи безкоштовна праця на недобросовісного роботодавця?
Дорогі партнери, колеги, друзі!
Щиро вітаємо вас із Різдвом Христовим та Новим роком!
Шановні клієнти!
Напередодні нового року пропонуємо знижки на період з 23 грудня по 31 січня.
Так склалося, що в процесі найму більше прийнято звертати увагу на вміння і сильні сторони кандидата. Професійні досягнення і досвід — це чудово, але рекрутер не може знати апріорі, якою людиною є кандидат перед ним. Нижче спробуємо з’ясувати, які риси кандидата мають насторожити рекрутера.