Сильний стрес від усвідомлення нової реальності, тривога за рідних і за майбутнє супроводжує українців з першого дня війни. Розглянемо разом із Jobs.ua декілька практичних порад, щоб заспокоювати себе під час війни, особливо в ті моменти, коли психіку «накриває» дуже сильно.
Будемо чесними – не кожен може самотужки впоратися з тими негативними відчуттями, які «накривають» від почутих новин. Ті звірства, які чинять окупанти – нормальній людині таке не вкладається в голову. Тому берегти свою психіку, скажімо так, по максимуму, це одна з найважливіших задач на кожен день. Адже кому іще, як не українцям, відбудовувати нашу країну від тих численних руйнувань, завданих країною-агресором?
Тому найперша порада, коли ви відчуваєте, що ваша психіка відмовляється приймати нову реальність – це зайнятися чимось корисним. І мова не лише про волонтерство. Працюєте? Чудово, що працюєте, і докоряти собі за те, що в той час, поки ви працюєте, інші активно волонтерять чи пішли на фронт – не варто. Україні потрібні не лише воїни та волонтери, нашій країні потрібна економіка та функціонування бізнесу навіть у такий складний час. Тому залишайтеся на своєму місці і робіть усе від себе залежне, щоб ваш бізнес не припинявся й надалі.
Зараз у соцмережах можна зустріти чимало дописів, позначених комплексом провини. Мовляв, я не воюю, не живу на окупованій території, я працюю і спостерігаю за тим жахом, що відбувається, тільки через екран телевізора чи телефона. Усвідомлення того, що інші українці потерпають від жахіть війни, може викликати величезний стрес і занепокоєння. Але зрозумійте одну річ – це не ваша провина, що так сталося. Не ваша, розумієте? Ніхто з нас не хотів цю війну, і від нас, по суті, нічого не залежало. Тому якщо відчуваєте, що комплекс провини за власний комфорт переслідує вас і не дає можливості нормально займатися робочими справами, побутом, дітьми і т.д. – подумайте над тим, чим ви можете бути корисними своїй країні в цей час. Допомога біженцям, випічка солодощів для хлопців на блок-постах тощо допоможуть вам приглушити ці неприємні відчуття. Усім зараз важко, і добивати себе комплексом провини за свій відносний комфорт аж ніяк не потрібно.
Маєте можливість заварити ранкову каву і насолодитися нею в тиші, помити голову у власній квартирі і переночувати не в підвалі чи бомбосховищі, а в своїй спальні? Чудово, ці маленькі щоденні речі, на які ми раніше не звертали особливої уваги, можуть стати вам своєрідною опорою на кожен день. Також зараз як ніколи раніше важливо дарувати любов і турботу рідним і друзям, більше обійматися і говорити про свої відчуття. Пишіть слова підтримки своїм друзям та знайомим, які перебувають в зонах бойових дій; допоможіть сусідам чи просто випадковій людині на вулиці донести важку сумку додому, подякуйте хлопцям з тероборони чи воїнам, яких зустрінете на вулиці. Просто подякуйте від щирого серця, що вони боронять нашу країну від окупанта, і ці слова зігріють і їхні серця, і ваше власне.
Усі ці речі в сукупності дозволять вам заспокоювати себе в умовах війни, а людська психіка, як би це жахливо не звучало, може пристосуватися до усього. Про це свідчать книги, написані людьми, які пережили голокост і Другу світову. До речі, про книги: маєте вільну хвилинку, читайте улюблені книги, знайомтеся з новими авторами. Зараз багато українських сайтів та видавництв – наприклад, «Якабу» та «Віват» – відкрили доступ до великої кількості електронних книг, які можна читати безкоштовно.
Мужності і витримки усім нам. Слава Україні!
Короткий світловий день, холод і осіння мряка впливають на настрій, а втома, апатія і навіть легка депресія — компаньйони гнітючих осінніх днів. Втім, скористайтеся нашими порадами, щоб мінімізувати стрес від перебування в такій непривітній «компанії».
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».