Часто батьки у прагненні дати дітям все необхідне захоплюються цим бажанням і привчають дитину до розкоші. Але чи дійсно це настільки необхідно – з дитинства привчати до безмежного достатку та вседозволеності? Чи краще прищеплювати інші цінності, щоб дитина дорослішала з почуттям відповідальності та розумінням того, що працювати – це не ганьба і не сором? Давайте поміркуємо про це разом із Jobs.ua, адже діти – це не лише ваше майбутнє, а й майбутнє усієї країни.

Чим небезпечна розкіш для дитини?

Найперше – збиваються «моральні» орієнтири. Навіть якщо донька чує раз за разом, що суконь від Valentino мало не буває, а сумочок від Dior – тим паче, будьте певні, що дитина сприйме ці слова як важливий орієнтир у своєму житті, як конкретну настанову. Коли вона виросте, факт відсутності суконь чи сумочок з нової колекції буде засмучувати її більше, ніж особистий розвиток та самовдосконалення. Або допомога ближнім, якщо вони гостро її потребують. Або ж самореалізація в певній сфері (список можна продовжувати).

Бажали б ви такого своїй дитині? Щоб вона зростала нещасною і не вміла отримувати задоволення від практичної діяльності, чим би вона не займалася в майбутньому? Навряд чи. Але заможні батьки часто не розуміють таких речей, і балують дітей понад міру.

Чому так відбувається? Давайте поміркуємо.

Що краще – бути творцем чи споживачем?

Предмети розкоші – це привілей багатих людей, адже люди з меншим достатком не можуть дозволити собі дорогий швейцарський годинник чи картину відомого художника (або художниці). Дитина, зростаючи в таких умовах з дитинства, швидко звикає до великої кількості статусних речей, і, дорослішаючи, не уявлятиме без них свого життя.

Хтось скаже – «це просто прагнення дати дітям все найкраще». Так, це чудове прагнення, але чи варто давати дітям «понад міру»? Наприклад, навіщо семи- чи восьмилітнім дітям айфон останньої моделі? А безграничний гардероб із речами тільки класу «люкс» – невже в цьому теж є велика потреба? Уявіть, як дитина прив’яжеться до цього світу речей. І успіх у житті, і своє особисте щастя вона буде нерозривно пов’язувати з кількістю матеріальних благ навколо себе. Але з матеріальними благами цікава річ виходить: якщо немає внутрішнього відчуття комфорту, спокою, – купівля дороговартісної речі принесе задоволення лише на деякий час. А потім знову потрібно побалувати себе чимось страшенно дорогим, бо все набридло і потрібна нова доза дофаміну від володіння статусною річчю. Але цей процес буде продовжуватися до безкінечності, хіба ж не так?

Погоджуєтесь із цим формулюванням, яке було згадане на початку статті – що діти це не лише ваше майбутнє, продовження вашого роду, а й майбутнє усієї країни? І світу, якщо на те пішло, адже хтось виросте та поїде навчатися за кордон (і там залишиться), або вже в дорослому віці переїде в іншу країну. Хочеться, щоб вони везли туди тільки найкраще, чи не так? А що найкраще може бути у ваших дітей, як не їхня цілісно сформована та повноцінна особистість, якій з дитинства прищеплювали любов до праці, повагу до інших людей, потяг до прекрасного? А також до саморозвитку і бажанням займатися улюбленою справою.

Тому чи не краще – привчати своїх дітей до того, щоб бути творцем, а не ставати на шлях споживацтва? Адже в останньому випадку батьки ризикують тим, що дитина й надалі, у дорослому житті, житиме за принципом «я є те, що в мене є і що я споживаю». А про те, як навчати дітей розвивати власні проекти, можете прочитати за ось цим посиланням.