В одній з польських лікарень майбутнє уже настало: в «робочий штат» прийняли декількох роботів. То чи забирають такі ро́боти-помічники робочі місця у людей чи все-таки ні? Давайте з’ясуємо разом із Jobs.ua.
Розроблений польським стартапом робот доволі симпатичний, із стилізованими котячими вухами; на дисплеї привітно світиться котяча мордочка, тому маленькі пацієнти польської лікарні мимоволі всміхатимуться, дивлячись на роботизованого помічника. Такий робот-помічник, окрім своїх інших функцій, виконує найголовнішу – допомагає зменшити стрес у дітей від перебування в лікарняних палатах. Що цікаво, робот-помічник рухатиметься коридорами і палатами за принципом роботизованого пилосмока, який орієнтується в просторі за допомогою інфрачервоних сенсорів. Кінцівок на зразок людських рук у робота не буде. І все ж він виглядає досить симпатично і привітно. Зрештою, таким і задумували його творці.
Серед інших функцій ро́бота-помічника можемо виділити:
Ще одні не менш важливі роботизовані помічники на службі у людей – роботи-хірурги. Візьмемо для прикладу робота-хірурга «Да Вінчі». Це складна роботизована система, керування якою здійснюється хірургом за допомогою маніпуляторів. Для розробки такого складного обладнання, як і для його виробництва, потрібні талановиті програмісти та інженери (та й не тільки). Хіба це не створює нові робочі місця, нові виробництва? Адже виготовлення такої складної робототехніки, яка здатна взаємодіяти із людьми, розробка електронної начинки, тестування програмного забезпечення та виконання безлічі суміжних обов’язків – хіба усе перелічене не веде до створення нових робочих місць? Або роботизовані лінії на заводах «Тесли», який збирають електромобіль усього лиш… за 38 секунд. Для обслуговування цих ліній, для забезпечення їхньої безперебійної роботи теж потрібні люди, чи не так? Щоправда, Ілон Маск сподівається, що вже зовсім скоро його заводи стануть повністю автономними, і одні машини вироблятимуть інші машини. Що ж, у такому випадку можна стверджувати, що таки дійсно – роботи відібрали у людей їхню роботу.
Але будемо оптимістичними у своїх прогнозах. Приміром, такі стартапи, як польський ProCobot, надихатимуть своїм прикладом на появу інших подібних стартапів, які розроблятимуть антропоморфні версії роботів для полегшення життя людей. Та й сервісні центри для заміни комплектуючих таких роботів – хіба не нові робочі місця?
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?