«Той, хто знає Шлях – і без слідів знайде правильний напрям»

Забігаючи наперед, одразу зазначимо – так, стане. Але яким саме чином, і як може бути корисною сучасним українцям тисячолітня мудрість іншого народу – пропонуємо вам з’ясувати.

В одній з нещодавніх публікацій ми писали про те, як військові стратагеми «Мистецтва війни» Сунь-Дзи можна прикласти до ведення бізнесу. Сьогодні в центрі уваги ще один витвір китайської думки та філософії стародавнього Китаю, створення якого приписують мудрецю Лао-Цзи. За легендою, мудрець покидав одне з китайських царств, розчарований його занепадом, але начальник прикордонної застави попросив уславленого філософа залишити щось вагоме для його країни, перш ніж він покине її назавжди. Так Лао-Дзи створив безсмертний канон мудрості і благодаті, відомий тепер нам усім як «Дао Де Цзин».

До речі, цю назву по-різному перекладали з китайської мови. Цей шедевр філософської думки з’являвся під назвами «Канон шляху і благодаті» та «Книга про шлях та силу». Нескладно зрозуміти з цих назв, про що повідає нам ця книга, навіть якщо слова Дао та Де нам поки що незнайомі.

Дао і Де – два ключові поняття «Дао Де Цзин»

У трактаті багато разів згадуються ці два поняття. Дао – це уособлення самого Творця, а також його Творінь. За Лао-Цзи, тільки людина, яка пізнала Дао, стає по-справжньому доброчесною і здобуває внутрішній спокій, гармонію, радість та мудрість. Що мається на увазі під словом «радість»? В цьому конкретному випадку мається на увазі той внутрішній стан тихої, блаженної радості, коли ваше серце, ваша душа без зайвого галасу насолоджуються плодами своїх справ, нічого не вимагаючи взамін. Бо «Мудра людина, бажаючи допомогти народові, теж повинна ставити себе нижче інших. Тому, хоч вона і перевершує народ, але для народу не є тягарем – і народ їй не зашкоджує. Люди з радістю ідуть за нею і від неї не відвертаються».

І якщо Дао – це сам Творець і шлях до Нього, до злиття з віковічною мудрістю, це також життєвий шлях людини, яка дотримується моралі і кодексу честі, бо Дао можна перекласти як і «доброчесність». Пам’ятаєте християнське «не роби іншій людині те, що не хочеш собі»? Цей вислів, як і християнські поняття про мораль і любов, перегукуються з філософією Дао, філософією Шляху.

А що таке Де? Як трактувати це поняття? Звернемося до тексту «Дао Де Цзин: «Виховувати – без насилля, творити – і не хвалитися, створювати – але не привласнювати створене, будучи старшим серед інших – не веліти! От – істинна праведність Великого Де». Тобто Де – це фактично вчинки і рішення людини, яка керується принципами Дао, тобто праведного шляху («Де – це Те, Що діє і рухає»). Яка мудрість заключена в цих словах, не знаходите? Творити – і не привласнювати створюване, адже всі ми – частина Всесвіту, отже, наша творчість і все, що створене нами – це теж частина Всесвіту; виховувати – але без насилля, а за допомогою мудрих настанов і власного прикладу. Як відбувається подібне виховання – блискуче проілюстровано в кінопоемі Кім Кі Дука «Весна, Літо, Осінь, Зима… Весна», яка практично без слів розповідає про головне: про любов, життя, скоєні помилки і внутрішню, духовну трансформацію людини, якій є за що каятися в житті.

Працювати і творити – але без напруги, без титанічних зусиль

«Дао Де Цзин» навчає також виконувати свої повсякденні обов’язки мовби з легкістю, не докладаючи для цього особливих зусиль. Приміром, ось ці слова: «Не варто лити воду в повну посудину. І нема сенсу заточувати лезо надмірно гостро. … Надмірність у всьому викликає лихо. Коли справу завершено – треба усунутися. Такі закони гармонії, пропоновані Дао».

Ще один характерний уривок: «Мудрий живе подібно воді. Вода служить усім істотам і не вимагає нічого собі. Вона перебуває нижче всіх. Цим вона подібна Дао…», і далі: «Кожна дія повинна бути посильною і своєчасною. Той, хто не прагне виявитися попереду інших, може уникнути багатьох помилок». Доволі промовисті слова, чи не так?

Але не все так просто, шановні читачі, з цим витвором давньокитайської філософії. На початку «Дао Де Цзин» одразу і прямо сказано, що не кожен зможе пізнати мудрість Дао лише з прочитаного. Тобто із слів. Самі слова не дадуть вам нічого, якщо ви не прожили подібний духовний досвід, не пропустили його крізь себе. «Дао не можна пізнати, лише говорячи про Нього». Ось так, любі друзі, якщо проживати своє життя в праці та піклуванні про інших, в доброчесності – тільки тоді можна буде відчути, що ви досягли певної гармонії, як при виконанні робочих обов’язків, так і за межами робочого місця.

Чому ще вчить нас «Дао Де Цзин»?

Наведемо деякі цитати, які говорять самі за себе:

«Мудрий не жаліє себе – і тому може успішно вдосконалюватися»;

«Лише той, хто не прагне опинитися попереду всіх – здатний жити в злагоді з усіма»;

«Мудрий не хвалить себе – але він і без того шанований»;

«Говори менше і будь простішим!»;

«Хто живе, жаліючи себе – слабшає і не може вдосконалюватися»;

«Старанна праця дасть змогу досягти легкого існування в майбутньому»;

і, нарешті:

«Той, хто вміє говорити – не припускається помилок. Той, хто вміє рахувати – не припускається прорахунків». В кількох словах стільки сенсу та мудрості!

Як бачимо, мудрі настанови «Дао Де Цзину» залишаються актуальними і через тисячоліття. Деякі речі ніколи не втрачають своєї актуальності, чи не так?