Jobs.ua пропонує історію, в якій головна героїня завжди мріяла стати вчителем і стала, але в результаті змінила професію й стала контекстологом. І тепер ця робота приносить їй не лише дохід, а й величезне задоволення. А мрія залишилась, в минулому, як спогад.
Вікторія М. вивчилася на психолога-викладача навчальних класів, встигла пропрацювати за спеціальністю зовсім не довго, розчарувавшись в професії, змінила її. Згодом працювала керуючої кондитерської й навіть на касі в магазині, але знайшла улюблену роботу в рекламі. Ось її історія.
Робота учителем була мрією дитинства, а в старших класах захотіла стати ще й психологом. В університеті як раз пропонували подвійну спеціальність. Вчитися мені дуже подобалося, до того ж я дуже любила свою спеціальність. Фактично була кращою в групі. Писала наукові статті, в тому числі з корекційної психології – напрямок, який не викладали у нашому виші. Після університету відразу пішла працювати в школу, в якій сама навчалася 11 років, и стала вчителем початкових класів, вакансія психолога вже була зайнята.
Мені було 22 роки, через вік я зіткнулася з проблемою: батьки дітей, яких я навчала, дивилися на мене як на дівчинку і ставилися скептично. Було складно. Вони говорили: «Зацікавте мою дитину до навчання», а самі нічого не хотіли робити з нею вдома. Ходили до директора скаржилися на мене з найрізноманітніших причин. Наприклад, одна мама просила посадити її дитину ближче. Я пояснювала, що не можу цього зробити через інших учнів у класі, можу тільки говорити трохи голосніше. Я починала говорити голосніше, і та ж мама переконувала директора, що я кричу на дітей. Загалом, я багато часу проводила в кабінеті директора, пояснюючи свою позицію.
Всі вчителі в школі вже були дорослі, сформувався свій колектив, і мені було важко в ньому. В результаті я розчарувалася не в роботі з дітьми, а в усьому, що оточувало. Через два місяці я зрозуміла, що нерви дорожчі, й захотіла піти. Мені було дуже шкода розлучатися з учнями: пам'ятаю ці палаючі очі, коли вони мене бачили, коли 25 дітей разом налітають і обіймають. У результаті, я довела дітей до кінця другого класу і розпрощалася зі школою.
Після школи змінила багато різних напрямків: пробувала себе в відділі продажу, в магазині, на телефоні в банку, адміністратором в кондитерській, навіть продавцем на касі. Оскільки я людина комунікабельна, мені необхідне було спілкування, так що я хотіла замінити попередню роботу чимось новим.
Мені розповіли про онлайн-курси, і здалося, що дистанційний формат дуже зручний. Я пішла на маркетинг. Спочатку я думала, що буду вчитися для себе, а там подивлюся. Навчання проходило важко – я одночасно працювала за графіком 24/7. Ввечері приїжджала з роботи, вечеряла і сідала дивитися вебінар. Дивилася, робила завдання, закінчувала десь о другій ночі, а о шостій вставала на роботу.
Я вчилася на спеціальності Digital-маркетинг, і ми починали з самих основ: що таке УТП, піраміда бренду, позиціонування бренду, різні формати контенту, верстка сайтів. Найменше я розуміла контекстну рекламу, вона здалася дуже нудною – якісь рекламні кампанії, семантика, ще щось. До того ж навчання припало на червень, коли навантаження на роботі було найбільше: сильно втомлювалася і не встигала наганяти матеріал.
Зрештою мене запросили в рекламне агентство – на контекстолога! На співбесіді я справила позитивне враження: досвіду в маркетингу не було, але зачепив досвід в різних інших сферах – значить, здатність до навчання досить висока. В мене повірили, взяли помічником контекстолога й почали прокачувати з першого дня.
Вже через три дні мені дали перший проект. Спочатку я була в шоці, але раз керівництво готове віддати мені проект за відсутності досвіду – окей. Після кожної дії бігла до директора: «Подивіться, чи правильно? А ось це?». Сподобалося, що вони не давали незрозумілих термінів, а пояснювали просто на пальцях.
Зараз я в захваті від місця, в яке потрапила, мені дуже пощастило з роботою. Мені допомагають розвиватися, дають нові проекти, підтримка від керівництва колосальна. Я вже отримала один з сертифікатів пошукової системи, в планах – сертифікат по метриці й два по Google Analytics.
Коли працювала в різних сферах, кожен раз було щось не так: то колектив, то директор, то графік роботи не той. Мені не подобалося працювати у відділі з продажу: не люблю, коли стоять над душею і щось вимагають. Я відповідальна людина, дайте мені свободу – і я сама розберусь.
Закінчу невеликим побажанням студентам. Якщо ви думаєте, що час в житті щось міняти, але вас щось тримає, ризикніть. Іноді воно того варте, і ви знайдете саме своє місце, де вам буде комфортно. Зараз я з упевненістю можу сказати, що у мене немає роботи, немає начальства, а є улюблене заняття і люди, якими я стала дорожити. Завжди вірте в себе і свої сили!
В цій статті пропонуємо познайомитися з деякими цікавими способами заробітку, коли людина фактично заробляє гроші, не роблячи при цьому абсолютно нічого.
Розглянемо разом з Jobs.ua ще кілька цікавих професій гіпотетичного майбутнього, які зустрічаються на сторінках блискучого sci-fi роману «Сліпобачення» від визнаного майстра жанру канадського письменника Пітера Воттса.
В цій статті пропонуємо разом з Jobs.ua зануритися в міні дослідження футуристичних професій майбутнього, ще не створених, але в перспективі — цілком осяжних.
Поговоримо разом з Jobs.ua на таку делікатну тему, чи варто соромитися «простих» професій, як-от професія касира.
У цьому матеріалі вашій увазі пропонується цікава й подекуди драматична історія злету й занепаду нідерландських техно піонерів, які змінили ландшафт сучасної цивілізації.