Ще за декілька тижнів до початку війни чимало ІТ-компаній в терміновому порядку почали вирішувати питання переїзду своїх співробітників, які проживають в Україні. Портал з працевлаштування та пошуку роботи Jobs.ua вирішив з’ясувати для своїх читачів, куди переїхало більше половини українських айтішників, починаючи з 24 лютого, скільки з них залишилося в рідній країні, а скільки з них переїхало за кордон.
Можна й так охарактеризувати цю ситуацію. Бо як іще назвати вимушений переїзд більш ніж 60% українських ІТ-спеціалістів? Тільки вдумайтеся в цю цифру: більше половини українців, які добре заробляють і фактично є представниками середнього класу, покинули рідні міста і переїхали або в межах України, або взагалі виїхали за кордон.
Проаналізуємо статистику з великих міст:
Це питання потрібно поділити на дві частини: куди саме переїхали в межах України, і яка кількість українських айтішників вирішила змінити країну проживання.
З 60% айтішників, які покинули рідні міста, в межах України переїхало 46%, а в інші країни – лише 14% відсотків. Все-таки переважна кількість ІТ-фахівців вирішили залишитись в Україні, це радує.
Найбільшу кількість ІТ-переселенців прийняла Львівська область: кожен десятий айтішник переїхав саме сюди. На другому місці опинилась Закарпатська область (9%) та Івано-Франківська область (6%).
До слова, Закарпатська область має намір серйозно поборотися за увагу айтішників: 5-го квітня запрацював закарпатський ІТ-кластер. Не всім це сподобалося, але Закарпаття, як показують прогнози, має всі шанси стати новою «Кремнієвою долиною» українського сектору ІТ.
І не просто за кордон, а які саме країни «облюбували» наші ІТ-хлопці та ІТ-дівчата (тут мав би бути веселий смайлик, але його не буде). Мабуть, для вас не виявиться сюрпризом той факт, що третина айтішників, які покинули нашу країну, переїхали саме до Польщі (35%).
Друга за популярністю країна в наших розробників програмного забезпечення – це Німеччина. Сюди переїхав кожен десятий з тих, хто вирішив обрати новою домівкою одну з країн Євросоюзу. «Замикає» трійку лідерів Румунія (5,7%). Серед інших європейських країн, куди масово переїхали українські ІТ-працівники – назвемо передусім Іспанію, Чехію, Туреччину та Португалію.
До речі, чимало з тих, хто переїхали, й надалі допомагають рідній країні в цей важкий час, за що їм окрема подяка і шана. Зрештою, кожен з нас повинен робити це в міру своїх сил, тобто зробити свій власний внесок у спільну перемогу
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?