На тлі воєнних подій питання про врегулювання трудових відносин стали актуальними. Частина працівників досі не мають змоги працювати з офісу, а частина підприємств взагалі згорнула бізнес. Дехто зі співробітників переїхав на нові місця локації в пошуку безпеки, деякі з них знайшли нові робочі місця. Розглянемо більш детально питання звільнення під час війни. Уряд поступово намагається адаптувати трудове законодавство під воєнний стан, і питання для багатьох працівників досі актуальне: "Чи можуть вас звільнити під час війни".
Як відомо, введення воєнного стану в країні не є підставою для звільнення працівників. Більш того, роботодавець не може звільняти робітників під час війни за власним бажанням, однак звільнення за угодою сторін чи власним бажанням залишаються, як і раніше актуальними.
З початку воєнних дій більшість робітників, у кого є така можливість, перейшли на віддалену форму роботи. Відповідно Кодексу законів про працю роботодавець може обрати дистанційну форму роботи під час війни, що в теперішніх умовах стане зручною й актуальною для обох сторін. За таких умов робітники, виїжджаючи на більш безпечні місця проживання всередині країни чи поза її межами, мають змогу повернутися до роботи. Якщо у зв’язку із бойовими діями працівник виїхав з місця проживання або не з’являється на роботі, не виходить на зв’язок, то у роботодавця немає підстав для звільнення такого працівника за прогул до з’ясування причин неявки. При цьому, зберігати за таким працівником середній заробіток немає підстав.
Урегулювання припинення трудового договору дистанційно можливе наступними способами:
Робітник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження за винятком примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури у зв’язку з веденням бойових дій в районах, у яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я.
Роботодавець може й відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням, якого примусово залучили до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, або якщо йдеться про роботу на об’єкті критичної інфраструктури (ст. 4 Закону № 2136).
Процедура обміну документами (ст. 29 КЗпП) досі діє:
Проте такий спосіб листування та сама процедура з роботодавцем також повинний бути врегульований через трудовий договір чи колективний.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?