Прийом на роботу #111370

Доброго дня! Педагогічні працівники мають право виконувати регулярну оплачувану роботу, у тому числі й за аналогічною посадою, на умовах іншого трудового договору у вільний від основної роботи час у цьому самому чи іншому навчальному закладі. Законодавчі підстави для укладення працівниками разом з основним трудовим договором трудових договорів на роботу за сумісництвом дає ст. 21 КЗпП. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від роботи час у тій смій (внутрішнє сумісництво) чи іншій установі, організації (зовнішнє сумісництво). Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 години на день та повний робочий день у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половину місячної норми робочого часу (п. 2 постанови № 245). Працівники, які працюють за сумісництвом, отримують заробітну плату за фактично виконаний обсяг робіт та відповідно до прийнятої в установі системи оплати праці. Це передбачено ст. 1021 КЗпП. Працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію повинен пред'явити власнику або уповноваженому ним органу паспорт. Якщо робота за сумісництвом потребує спеціальних знань, роботодавець має право вимагати пред'явлення диплома чи іншого документа про набуту освіту або професійну підготовку. На підставі заяви працівника видають наказ про прийняття на роботу за сумісництвом. Оскільки трудова книжка працівника знаходиться за основним місцем роботи, відповідно запис до неї про прийняття на роботу за сумісництвом може проводитись за бажанням працівника за основним місцем роботи на підставі витягу з наказу про роботу за сумісництвом. Також у разі прийняття на роботу за сумісництвом необхідно дотримуватися вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП, згідно з якою працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням роботодавця, і повідомлення Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу. Робота за сумісництвом регламентується постановою Кабміну "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" від 3 квітня 1993 р. № 245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці України, Мін'юстe та Мінфіну від 28 червня 1993 р. № 43. Цими документами також встановленні обмеження на роботу за сумісництвом певних категорій працівників. При цьому керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами можуть запроваджуватися обмеження щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно вплинуть на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва. Ці обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок. Також встановлено обмеження тривалості роботи за сумісництвом для працівників державних підприємств: 4 години на день і повний робочий день у вихідний. А загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу, але на підприємствах інших форм власності працювати за сумісництвом можна більше.