До сфери ІТ прикуто багато уваги. І це не дивно, адже працювати програмістом – це престижне і високооплачуване заняття. І безмежне по можливостям: особистий ріст безграничний, та й кар’єру є куди будувати – як в українських, так і в іноземних компаніях. За великого бажання можна навіть отримати роботу в Кремнієвій долині США.
Але в цій статті поговоримо про те, як виглядає середньостатистичний портрет українського ІТ-спеціаліста, а також – ІТ-спеціалістки, адже цю чудову перспективну професію починає опановувати все більше жінок і дівчат.
28 років – середній вік українського ІТ-спеціаліста. Якщо подивитися статистику від джуна до сеньйора, то джуніор-девелопери мають в середньому 23 роки, мідли – 26 років, сеньйори – 30 років. В спеціалістів вищої ланки середній вік дещо перевалює за 30 років. Цьому є очевидне пояснення – щоб досягти вищої посади, потрібно спершу здобути досвід на посаді джуніора і мідла, пройти шлях від самих низів.
Сімейний стан. В порівнянні з минулими роками збільшилась кількість ІТ-спеціалістів, які перебувають у шлюбі. Загалом узами Гіменея пов’язані близько 60% працівників сфери ІТ. А от дітьми українські програмісти і програмістки обзаводитися не поспішають – тільки 25% з них мають дітей. Що цікаво, найменше батьків і матерів серед джуніорів – 12-13%, найбільше – серед системних архітекторів (65%). А все тому, що на посадах джуніорів – найбільше молоді.
Як і в попередні роки, більшість технічних професій в ІТ залишається за чоловіками. Жінки більше працюють на нетехнічних посадах (рекрутери, сфера маркетингу, тестувальники, бізнес-аналітики). Серед дизайнерів – практично однакова кількість чоловіків і жінок.
Що цікаво, серед посад вищої ланки співвідношення чоловіків і жінок різко корелює в сторону чоловіків. Але в майбутньому це співвідношення буде потроху вирівнюватися – серед розробників нижчої ланки з’являється дедалі більше жінок.
Київ, Харків, Львів, Дніпро і Одеса – в п’яти топ-містах України живе найбільше програмістів, а це понад 80%. Звичайно, в кожному обласному центрі розташовуються офіси ІТ-фірм, але більшість програмістів обирають для життя найрозвиненіші міста України, з розвиненою інфраструктурою і великим парком розваг.
Ще одна характерна особливість – спеціалісти рівня Senior обирають для проживання Київ, що не можна сказати про спеціалістів нижчого рівня, яких у столиці проживає значно менше. Це можна пояснити тим, що Junior’и більше шукають роботу на місцях, а коли наберуться достатньо досвіду, подають резюме в компанії, офіси яких розташовуються в столиці.
Частка аутсорсингу в сфері ІТ складає 45%. Якщо порівнювати з минулим роком, на 8% зросла частка продуктових компаній – з 28% до 35%. Цікава статистика задіяності айтішників в компаніях різного калібру – більшість програмістів (60%) працюють в компаніях до 200 чоловік, а четверта частина працює у великих компаніях, штат яких налічує понад тисячу працівників.
Що стосується стажу роботи, в більшості ІТ-спеціалістів невеликий стаж роботи – 2-5 років. Чималим багажем досвіду можуть похвалитися системні архітектори – 74% представників цієї професії мають стаж в 10 і більше років.
Найнудніше на роботі доводиться системним адміністраторам і службі техпідтримки. Серед цих професій найвищий відсоток незадоволеності власним заняттям – 28% і 26% відповідно. Найбільш задоволені своєю професією і кар’єрою менеджери проектів (сеньйори) – серед них 74% подобається або дуже подобається те, що вони роблять.
Якщо говорити про завантаженість роботою, найбільше трудоголіків серед системних архітекторів – 10% працює понад 60 годин на тиждень. Але це скоріше виняток, адже більшість айтішників працює в межах 40-60 годин. Всього лиш 1,4% українських програмістів працюють менше 20 годин на тиждень.
Що цікаво, більшість ІТ-спеціалістів (55%) в роботі надають перевагу операційній системі Windows, але любителів Linux і MacOS теж знайдеться чимало. Найпопулярніші сервіси для спільної роботи – Jira, Slack, Confluence. Полюбляють розробники також GitHub. Окрім них, гітхаб активно юзають представники інших професій сфери ІТ.
Нікого не здивує той факт, що в загальному програмісти задоволені рівнем заробітної плати. Тільки 18% не подобається їхня зарплата, і вони бажали б більшої. Чи змінилася зарплата в айтішників через карантин? В більшості – ні, але близько 15% відчули зменшення зарплати. Найбільше фінансових втрат понесли системні адміністратори: майже третині сисадмінам зменшили зарплатню, а 4,5% поскаржилися, що їм взагалі не виплачують зарплату до завершення карантину. В дизайнерів теж спостерігаються перебої з виплатами – 3,7% не отримують зароблені гроші.
Більшість айтішників мають лише одне джерело доходу. Тільки 22% українських ІТ-спеціалістів мають додаткові варіанти заробітку. Також серед усіх професій програмісти найкраще почуваються у фінансовому плані навіть під час пандемії коронавірусу – тільки 5% витрачають більше, ніж заробляють.
Якщо вас цікавить ближче знайомство із сферою ІТ, пропонуємо до ознайомлення інтерв’ю з програмістом, який має за плечима чималий досвід роботи в українських та іноземних компаніях.
Зберігати гостроту розуму впродовж життя конче необхідно, хоч і нелегко, якщо людина не розвивається і не тренує свій мозок. То як її тренувати, цю ліниву конячку під назвою Розум?
Портал з працевлаштування Jobs.ua підготував для вас добірку курйозних випадків зі світу великого бізнесу, коли отримати великі статки можуть цілком випадкові люди.
Останні десятиліття чимало українців шукали кращого життя в Європі, щоб конвертувати свої знання і навички у високу зарплату. Проте в самій Європі з кваліфікованою робочою силою не все так безхмарно. З’ясовуємо разом із Jobs.ua, в чому полягає суть проблеми і як європейці намагаються цьому запобігти.
Чимало людей бояться іти в ІТ, бо вважають, що для опанування професії розробника потрібно знати ледь не вищу математику. Це хибна думка, та сьогодні поговоримо не про це, а про затребувані й добре оплачувані професії в 2025 році. А кодити якщо й доведеться, то на вельми базовому рівні.
Саморозвиток відкриває людині нові грані її особистості. Цей процес може відбуватися впродовж усього життя, якщо людина до цього прагне. А як саморозвиток впливає на досягнення професійних цілей?