Прийом на роботу #111247

Доброго дня! Відповідно до трудового законодавства України робота за сумісництвом не заборонена, і роботи за сумісництвом може бути декілько, якщо ці сумісні посади (роботи) не заважають одна одній. Сумісництво — це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час в тій самій чи іншій організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом (п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну України від 28.06.1993 № 43; далі — Положення № 43). Робота по сумісництву може бути двох видів: зовнішнє сумісництво — працівник у вільний від основної роботи час виконує іншу роботу, на умовах трудового договору, в іншій організації; внутрішнє сумісництво — працівник у вільний від основної роботи час виконує іншу роботу, на умовах трудового договору, в тій же організації. Увага! За загальним правилом кількість роботодавців, з якими працівник може співпрацювати за сумісництвом не обмежена. Однак, такі обмеження можуть передбачатися: законодавством; колективним договором; угодою сторін (трудовим договором). Так скеровує частина 2 статті 21 КЗпП. Прийняття на роботу за сумісництвом Оскільки робота за сумісництвом здійснюється на умовах трудового договору, то при прийнятті на таку роботу необхідно укладати окремий самостійний трудовий договір в кожній організації (на кожній посаді, у разі внутрішнього сумісництва). Особа, що влаштовується на роботу за сумісництвом в іншу організацію, має надати роботодавцю всі документи, необхідні для проведення відповідних кадрових процедур за виключенням трудової книжки, оскільки на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи (абз. 3 п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58; далі — Інструкція № 58). Укладення трудового договору, у т. ч. при прийнятті на роботу за сумісництвом (зовнішнє і внутрішнє сумісництво), оформлюється наказом власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу (ч. 3 ст. 24 КЗпП). Оплата праці за сумісництвом. Оплата праці сумісників передбачає виплату заробітної плати за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП). Такі працівники мають право на оплату фактично виконаної роботи й тоді, коли було порушено встановлені для певної категорії працівників обмеження для роботи за сумісництвом (абзац перший п. 14 Постанови № 13). Режим роботи та робочий час за сумісництвом Особливість роботи за сумісництвом, а саме — її виконання у вільний від основної роботи час — обумовлює, як правило, необхідність встановлення індивідуального режиму роботи, неповного робочого часу. Робота з неповним робочим часом є обов’язковою умовою для роботи за сумісництвом в організаціях державної форми власності (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» від 03.04.1993 № 245). Облік використання робочого часу за сумісництвом ведеться окремо від обліку використання робочого часу за основною посадою. Звільнення з роботи за сумісництвом Звільнення в такому випадку провадиться з підстав, передбачених законодавством, зокрема, статтями 36, 38, 39, 40, 41, 45 КЗпП. У державних організаціяx додатковою підставою для припинення трудового договору із сумісником є прийняття на роботу працівника, який не є сумісником (п. 8 Положення № 43). Порушення встановлених правил прийняття на роботу (зокрема, у разі наявності обмежень на роботу за сумісництвом) може бути підставою для звільнення працівника з підстав передбачених статтею 7 КЗпП. Зверніть увагу, що при звільненні суміснику виплачують компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Часто місце роботи за сумісництвом стає для працівника основним. Багато хто з роботодавців оформлює такий «перехід» як переведення і... робить помилку. Джерело: https://www.kadrovik01.com.ua/article/105-qqq-16-m5-19-05-20 2. Стосовно ЖБК Основною відмінністю є те, що житлово-будівельний кооператив [ЖБК] створюється до будівництва жилого будинку – саме для його зведення. Після державної реєстрації ЖБК набуває статусу юридичної особи. Відповідно, створення та подальша діяльність ЖБК регламентується досить застарілим законодавством, а саме: Житловим кодексом УРСР від 30.06.1983, Постановою КМ УРСР «Про затвердження примірного статуту житлово-будівельного кооперативу» № 163 від 22.08.1991, Постановою РМ УРСР і Укрпрофради «Про затвердження Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу» №186 від 05.09.1985, Законом України «Про кооперацію» від 10.07.2003, а також, Цивільним і Господарським кодексами України. Коли будинок вже збудовано і його мешканці є власниками квартир, кооператив для обслуговування жилого будинку не може бути створений. В свою чергу, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку [ОСББ] створюється для обслуговування вже збудованого жилого будинку. І у своїй діяльності ОСББ, на відміну від ЖБК, керується більш сучасними нормами: Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001, Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 141 «Про затвердження Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя» від 27.08.2003, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003, і звісно ж, Цивільним та Господарським кодексами. З часу закінчення будівництва для мешканців будинку не буде мати великого значення форма організації управління будинком — ЖБК чи ОСББ. https://mig.com.ua/u-chomu-poljagaie-vidminnist-osbb-vid-zhbk-konsultacii-zaporizkogo-jurista/#:~:text=На%20важливі%20для%20мешканців%20багатоквартирних,ЖБК%20набуває%20статусу% 20юридичної%20особи. 3. Голова правління призначається на посаду, звільняється з посади у встановленому діючим трудовим законодавством порядку, а саме наказом, який видається згідно протокольного рішення Правління кооперативу. Посадове підпорядкування: підпорядковується рішенням Правління кооперативу, загальним зборам членів ЖБК. Після обранна голови правління необхідно провести реєстрацію змін в установчих документах (оскільки ЖБК це юридична особа) це питання має бути зазначено у протоколі рішенні Правління наступним пунктом після рішення про призначення нового голови, та має бути призначена особа якій надаються права, тобто хто буде проводити/подавати та отримувати документи стосовно реєстрації змін до установчих документів. Такж зазначу, що робота за сумісництвом до трудової книжки не вноситься.